Читать «Україна масонська» онлайн - страница 172

Гетьман Української держави Скоропадський сприяв поширенню масонства в Українi. В гетьманський час Одеса стала пристанищем для масонiв, якi втiкали вiд «червоного терору» з Петербурга i Москви. Влiтку 1918 р. в Одесi поновлюються ложi, що поповнювалися «бiженцями з Пiвночi». Серед одеських масонiв 1918 р. можна назвати вiдомих вже одеського мiського голову Л. Брайкевича i К. Кровопузкова… а також К. Мочульського (у 1918-1919 рр. доцент Новоросiйського унiверситету) i К. Миклашевського (далекого родича гетьмана Скоропадського), якi втекли iз столицi. На одеських «середах» у Миклашевського збирались i деякi «брати-масони», у тому числi поет Максимiлiан Волошин (жив в Одесi у сiчнi-травнi 1919 р.).

Масон i товариш Одеського мiського голови часiв громадянської вiйни Костянтин Кровопузков став одним iз лiдерiв «Союзу вiдродження Росiї«, учасником Яської та Константинопольської нарад.

В Одесi наприкiнцi 1918 р. «загальноросiйськi» масони намагалися створити один iз центрiв майбутньої влади «Росiйської федеративної республiки». Масони, якi перебували тодi в Одесi, брали участь в Яськiй, Одеськiй, Бухарестськiй, Костянтинопольськiй нарадах iз представниками країн Антанти. На нарадах рiзних полiтичних росiйських груп, а також дипломатичних i вiйськових дiячiв Великобританiї, Францiї, США, Iталiї, якi вiдбулися 16-23 листопада 1918

р. в Ясах i 15 грудня 1918 – 6 сiчня 1919 рр. в Одесi, делегацiя вiд Схiдної Європи складалася переважно з масонiв (з 12 осiб 10 були масонами). На Одеськiй нарадi «загальноросiйськi iнтереси» представляли масони Брайкевич, Руднєв, Рубiнштейн, Єлпатьєвський, Вирубов, Полнер, Макеєв… У цей самий час в Одесi засiдав «Нацiональний Центр», в якому провiдну роль також вiдiгравали масони (11 з 12 членiв – масони): голова Одеської групи Нацiонального центру кадет П. Юренєв (мiнiстр шляхiв сполучення в кабiнетi О. Керенського), Волков, Родичев, Григорович-Барський, Бернацький, Тесленко, Штерн, Тикстон, Пешехонов, Бернштам, Трубецькой, Челноков… «Пiвденнi громадськi кола», що зiбралися в Одесi, представляли i «Союз вiдродження Росiї«(цим «Союзом» керували масони Авксентьєв, Аргунов, Астров, Шаховський, Чайковський).

На початку 1919 р. країни Антанти розглядали полiтичний план створення нової незалежної державної одиницi Пiвденно-Захiдного краю (Херсонська губернiя) й Особливого Пiвденно-Захiдного крайового уряду. Командуючий бiлогвардiйською армiєю генерал Денiкiн активно виступав проти створення подiбного крайового уряду, вважаючи Одесу територiєю «своєї«держави – «Єдиної Росiї«.