Читать «Україна масонська» онлайн - страница 150

Ложа «Єднання» (в Союзi Великого Сходу Росiї) працювала в Києвi з 1910 р. До ложi входили: юрист i засновник Польського полiтичного союзу В. Редлих, учений-математик i педагог Є. Слуцький, медик А. Бочкарьов, С. Єфремов, С. Чебаков, А. Корчак-Чепуркiвський, В. Прокопович, Г. Олександрiвський, С. Ахримович, М. Васнюхов, В. Лозинський, М. Радченко, Фльоров…

Ложа «Федерацiя» видiлилася з ложi «Єднання» (в Союзi Великого Сходу Росiї) i працювала в Києвi з 1912 р. Членами ложi були С. Ахримович, А. Бочкарьов, А. Корчак-Чепуркiвський, В. Прокопович.

Ложа «Свiтанок» працювала в Києвi у 1916-1918 рр. Ця ложа заснована ложею «Зоря». Венерабль – Леонiд Семенович Личков. Серед братiв ложi С. Єфремов, присяжний повiрений I. Малютiн, бактерiолог Беньяш, учений-хiмiк Семенцов, викладач Київського унiверситету М. Воскресенський, учений-хiмiк А. Семенов, Морейнiс, Б. Личков (син Венерабля)…

Можливо, серед київських масонiв (за показаннями масона А. Никовського) також були: А. Саликовський (член партiї народних соцiалiстiв i партiї українських федералiстiв, земський лiдер, редактор i спiвредактор газет «Київськi вiдгуки», «Київський голос»), А. Лотоцький (учений-правознавець), Ф. Матушевський (iнiцiатор створення «Громади», видатний журналiст), Д. Заславський (лiтератор), М. Зiльберфарб (доктор, лiдер партiї «Фарейнiгте», майбутнiй голова мiнiстерства з єврейських справ УНР), О. Дорошкевич (учений-лiтературознавець), В. Уляницький (професор-юрист), М. Бiляшевський (професор-археолог), Є. Шольп (керiвник Київського обласного комiтету кадетської партiї), А. Зарубiн (есерiвський лiдер), М. Лозовик, В. Дурдакiвський (журналiст), К. Василенко (меньшовицький лiдер), М. Синицький, Гiнзбург, Дерентельн, Демяновський, Денисенко…

У Києвi в невiдомих масонських союзах iснували ще ложi «Iстина» й «Астрея» (Достойний Майстер М. Василенко, можливо в системi шотландського масонства).

Особливий вплив у київських масонських ложах Великого Сходу мали барон Ф. Штейнгель, професори М. Василенко, С. Єфремов i М. Грушевський, А. Вязлов, Д. Григорович-Барський…

Професор Микола Прокопович Василенко був одним iз старiйших масонiв ще XIX ст. Василенко навчався в Дерптському унiверситетi, був спiвредактором «Київської старовини», членом київської «старої Громади». За пiдтримку революцiї 1905-1907 рр. вiн рiк провiв у тюрмi. Пiзнiше вiн вступив до Товариства українських поступовцiв i партiї кадетiв. З 1909 р. Василенко працює приват-доцентом Київського унiверситету, товаришем присяжного повiреного Одеської судової палати.

Тодор (Федiр) фон Штейнгель походив з роду обрусiлих нiмецьких баронiв (окремi представники цього роду ще у другiй половинi XVIII ст. i на початку XIX ст. були масонами). Ф. Штейнгель володiв великими землями на Волинi. У своєму маєтку вiн займався охороною здоров'я i просвiтою мiсцевого селянства, збудував у селах Волинi лiкарню, школу з обсерваторiєю, археолого-етнографiчний музей. У 1906 р. на виборах до Першої Державної Думи в Києвi перемiг Ф. Штейнгель як лiдер мiсцевих кадетiв i член ЦК партiї кадетiв.