Читать «Україна масонська» онлайн - страница 129

Чи не допомiг iмператор Олександр Перший своїм «вiрним» масонам таким чином «очиститися»? Адже у масонських лож того часу не було реального механiзму «чистки» лож? «Вимушене пiдпiлля» вберегло масонськi органiзацiї вiд виродження та «девальвацiї«, вiдточило масонську конспiрацiю, систему масонської взаємодопомоги.

Заборона таємних товариств боляче вдарила перш за все по досить вiдкритих масонських структурах перших трьох градусiв, але на таємнi роботи масонiв теоретичних вищих ступенiв (розенкрейцерiв-мартинiстiв) вона вплинула мало. Невеликi групи масонiв-мартинiстiв продовжували iснувати безперервно. Вiдомi таємнi масонськi ложi в Москвi, Петербурзi, Одесi, Києвi, Житомирi… Вони дiяли пiсля чергової заборони 1826 р. до середини 30-х рокiв. Так, столичнi розенкрейцери об'єднались навколо таємної ложi «Теоретичного градуса» на чолi з Сергiєм Степановичем Ланським (Великий Майстер Провiнцiйної Ложi та майбутнiй мiнiстр внутрiшнiх справ пiд час пiдготовки Великої реформи Олександра Другого). На вiдкриттi ложi «Теоретичного градуса» С. Ланський згадував «таємних начальникiв» i «невидимий капiтул», вiд iменi яких вiн керує ложею. Масон С. Нечаєв (майбутнiй обер-прокурор Священного Синоду) писав: «Невидимi мiнiстри, що керують свiтом, прозiрливiшi та далекогляднiшi за звичайних вельмож, якi приписують своїй розсудливостi збереження громадського порядку. Є i невидима полiцiя, з якої мирська полiцiя – копiя, дуже недосконала i часто карикатурна».

У 1828 р. масонськi рукописи, що зберiгалися в ложi, вилучила полiцiя, але через мiсяць, таємнi збори ложi «Теоретичного градуса» були поновленi. «Капiтул Фенiкс», який об'єднував масонiв високих градусiв у Росiйськiй iмперiї, незважаючи на заборони, продовжував збиратися до 1830 р. в столицi. Наприкiнцi 20-х рокiв XIX ст. на короткий час поновилась i таємна дiяльнiсть Великої Ложi Союзу «Астрея».

Пiд час нового польського повстання у 1830-1831 рр. у польських провiнцiях iмперiї та на Правобережнiй Українi долалися спроби вiдродження польського Великого Сходу. Пiсля придушення повстання бiльшiсть польських масонiв емiгрувала до Францiї, Нiмеччини, Англiї… У 1833 р. в Рiвному раптово з'являється таємна масонська ложа «Увiнчана добропоряднiсть» (стали вiдомими такi iмена братiв ложi, як Бiльський, Вигодовський, Ворцель, Глушкевич, Юркевич, таємний радник Олiзар, вiйськовi медики Поговський i Тарновський).

Одночасно з масонами в Росiйськiй iмперiї продовжував iснувати i таємний орден тамплiєрiв. У 1822 р. в Единбурзi росiйський полковник Василь Перовський (нащадок гетьмана Розумовського) був посвячений у члени товариства тамплiєрiв «Кiльвiннiнг».

У Москвi до 1863 р. (а можливо i до 1900 р. або, з перервами, до 1918 р.) проходили засiдання «Теоретичного градуса» масонiв-розенкрейцерiв. Таємну масонську ложу в Москвi до початку 60-х рокiв XIX ст. очолював Сергiй Павлович Фонвiзiн. Остання зафiксована ритуальна посвята в ложi вiдбулася у 1850 р. I хоча деякi дослiдники вважають, що масонськi зустрiчi продовжувалися до 1899 р., останнiм офiцiйним масонським актом у Росiйськiй iмперiї став акт закриття робiт «Теоретичного градуса» у 1863 р.