Читать «Україна масонська» онлайн - страница 100

У 1798 р. пiдполковника Iнзова призначили командиром полку, з яким вiн невдовзi виступив у похiд до Iталiї. На двадцятому роцi служби Iнзов став генерал-майором, М. I. Голенищев-Кутузов (масон) обрав його на посаду чергового генерала своєї армiї. У 1806-1810 рр. I. Iнзов воював з турками на Дунаї, потiм iз своєю бригадою – з французами, здiйснив похiд у Галiсiю, вiдзначився пiд Силiстрiєю та Шумлою. У 1813 р. Iнзов отримав дивiзию, на чолi якої воював проти наполеонiвських вiйськ, а у 1814 р. вiн був вiдзначений чином генерал-лейтенанта i нагороджений французьким орденом за гуманне ставлення до полонених.

У 1818 р. вiдбулося призначення Iвана Iнзова головним попечителем iноземних колонiстiв Пiвдня Росiї, а у 1820 р. – намiсником Бессарабської областi (генерал-губернатором Бессарабської губернiї). В цьому ж роцi вiн поселяється в Кишиневi. Генерал Iнзов керував дiяльнiстю Бiблiйського товариства в Кишиневi та створенням масонської ложi «Овiдiй» у тому ж мiстi. Навеснi 1820 р. Олександр Сергiйович Пушкiн, висланий з Петербурга на пiвдень, був направлений до Кишинева та призначений «пiд нагляд» генерала Iнзова. До Пушкiна Iнзов виявив довiру, спiвчуття, доброту, запропонував висланому поету поселитися в своєму домi, видiлив йому двi кiмнати, надав поету безкоштовний пансiон i добився виплати чиновницької платнi. У 1822-1823 рр. i у 1833-1845 рр. I. Iнзов жив в Одесi.

Сучасники пiдкреслювали освiченiсть, чеснiсть, гуманнiсть генерала. Покровительство Iнзова балканським переселенцям зробило його «святим праведником» в очах болгар Буджака. Пiд його «попечительством» як центр росiйських болгар сформувалося мiсто Болград. Пiсля смертi генерала болгари попросили дозволу поховати прах Iнзова в Болградi та спорудили над його могилою мавзолей.

Розквiт масонського руху в Одесi, посилення впливу масонерiї на життя мiста та всiєї Новоросiї прийшовся на перiод 1818-1821 рр. (за Ланжерона i в епоху «олександрiвського лiберализму»).

Масони були «вершками» суспiльства тих рокiв, саме вони намагалися створити з Одеси зразок «мiста майбутнього». Особливу увагу масони придiляли вихованню молодого поколiння, створенню європейської системи освiти, вiдкриттю лiцеїв, унiверситетiв.

Iснують згадування про те, що у 1817-1822 рр. в Одесi працюють масонськi ложi «Три царства природи», «Друзi Природи», «Понт Евксинський», «Ложа французької й iталiйської лiтератури». Про ложу «Друзi Природи» та «Ложу французької й iталiйської лiтератури» ми майже нiчого не знаємо. Можливо «Три царства Природи» i «Друзi Природи» – двi рiзних назви однiєї ложi. Пiд час допиту декабриста-масона П. I. Борисова з'ясувалося, що вiн вступав до одеської ложi «Друзi Природи» за iнiцiативи одеського купця-француза Ольвiєра.