Читать «Гелтер Скелтер» онлайн - страница 158
Олександр Завара
«Ось чому Макс увесь час ніби відсутній,– подумав він, повертаючи телефон на місце.– Посварився з матір’ю, якісь там спогади про зниклого батька… І мовчить, утаємничується як завжди. Інтроверт, що з ним поробиш, така вдача…»
Зі слів Макса Остап знав, що його батьки розлучилися, коли він ще навіть до школи не пішов. Проте й гадки не мав, що приятель і досі сприймає це так боляче. Сам він зростав у цілком нормальній родині, тож зрозуміти Максові відчуття годі й намагатися, бо для цього, мабуть, слід пережити те саме, що й він.
Покопирсавшись у стосі на підвіконні Остап витяг звідти «Мовчання ягнят» Тома Гарріса. Подивився на палітурку, згадав, що фільм справив на нього враження, тоді як романи цього автора якось пройшли повз нього. Або він пройшов повз них. І наразі, щоб хоч чимось зайняти мозок, хлопець вирішив заповнити цей пробіл, почавши відразу з найпопулярнішого твору серії, присвяченої чудовиську-людожеру.
Жінка казала, що її син таке саме чудовисько, як його батько, і лякає її до смерті.
Відклавши книжку, Остап підсунув до себе ноутбук і відкрив пошуковик. Ввівши у Гугл лише половину Максового прізвища, він отримав перший результат:
Цього разу пошуковик запропонував наступні варіанти:
Онопрієнко Людмила
Онопрієнко, футболіст
Онопрієнко, бізнес
Онопрієнко, маніяк
Онопрієнко, Вій
Онопрієнко, український звір
Якби Остап щось жував, то запросто міг би вдавитися. Останні три варіанти його не просто здивували, а практично вибили землю з-під ніг. Добре, що він сидів на ліжку, інакше точно гепнувся б на підлогу.
Хлопець на мить заплющив очі, а потім знову глянув на дисплей. Пошуковик нікуди не подівся, так само, як і запропоновані ним посилання. А отже, йому все-таки не приверзлося.
Обережно, мов сапер, що має знешкодити заряд вибухівки, Остап навів курсор на варіант «Онопрієнко, маніяк» і клацнув мишкою. Гугл миттєво відреагував купою посилань:
Ошелешений Остап скористався першим посиланням, отримавши наступне:
«Анатолій Юрійович Онопрієнко (25 липня 1959 року, Ласки, Чернівецька область – 27 серпня 2013 року, Чернівці) – український серійний убивця. Прізвиська: Вій, Український звір, Громадянин О. У період з 1989 до 2003 року вбив 52 людини. 9 жертв з 14 червня до 16 серпня 1989 року і 43 жертви з 5 жовтня 1995 до 22 березня 2003 року. При цьому досі існує велика кількість інкримінованих йому, але не доведених епізодів».
