Читать «Блокбастер» онлайн - страница 83

– Поснідай і відпочинь. І зніми той нацистський знак, – він показав пальцем на каску, що я її тримав у руці.

Черкез ледь утримався, щоб не розреготатися.

– Нацистський? Який там… Якого…

Цероваць закінчив:

– Приїхали європейські спостерігачі. З ними телевізійники і представник президента республіки. Наказано залишити тільки офіційні знаки розрізнення. Тому не варто, щоб тебе побачили з цим.

Черкез несподівано зробився серйозним. Схоже, починалися його звичайні бешкети. На мить мені здалося, що десь поряд стоїть Швидкий, ось-ось він приєднається до друга, і тоді почнеться справжній дур.

– А хіба сам батько нації не приїде? – поцікавився Черкез.

Цероваць кинув погляд у бік штабу.

– Черкезе, тихіше.

– А я от не знаю, як узагалі стають батьками нації, – закотив я очі.

– Та мабуть треба переспати з матір’ю нації, – знизав плечима Черкез.

Замполіт знову йшов повз і знову почув нашу розмову. Коли він глянув на нас, на його обличчі читалася відраза. Разом з тим він ще й несхвально подивився на Церовця. Вочевидь, цим поглядом він закидав командирові нестачу авторитету, яким той мав би скористатися, щоб змусити нас затнутися. Не витримавши, він підійшов до Черкеза, – але не так щоб дуже близько.

– Як ти смієш? Глумишся з верховного головнокомандувача?

– Поки я тут ризикую життям, я глумитимуся з кого хочу, Товаришу Замполіте!

Замполіт почервонів і просичав:

– То для тебе взагалі немає нічого святого?

Черкез втратив самовладання. Він ухопив Замполіта за комір і притиснув до стіни. Очі його звузилися і потемніли. Його охопила лють. Він важко дихав і хрипко кричав:

– Та один мій зад святіший за весь Єрусалим! І ти відчепишся від мене – відсьогодні й на весь той час, поки бачитимеш у цих коридорах! І чеши звідси у свій штаб! Пиши звіти, збирай бали на медальку, домовляйся про чергове звання, висилай гроші синові в Італію і смикай за всі ниточки, щоб міністерство оборони не подовжило тобі строк служби! Бережи свої святині й думай про пенсію, а війну залиш нам – тим, у кого немає нічого святого!

Замполіт вирвався з Черкезових рук і спробував утекти, ковзаючи спиною по стінці. Відбігши за кілька кроків, він вигукнув:

– Ти за це відповіси!

Черкез сіпнувся за ним, але Цероваць перехопив його й звалив на підлогу. Я чув, як Церо намагається його заспокоїти:

– Стримуйся, Черкезе. Розумний царює, запам’ятай! Розумний царює!

Я підійшов до Замполіта й шепнув йому:

– Знаєте, чого нас найперше навчили, коли ми прийшли в частину? Як без великих зусиль убити людину.

Товариш Замполіт вражено дивився на мене.

– Береш звичайну пластикову запальничку, заштовхуєш її глибоко в глушник автомобіля. Коли машина рушить, глушник нагріється, пластик розплавиться і газ вийде. Ви ж розумієте, що може наробити цей газ у розжареній трубі? Вибухає все, аж до мотора. Бум-м-м! Шановний, навколо вас відбувається дещо таке, про що ви навіть не маєте уяви. Тож краще дбайте про свою роботу і тримайтеся свого інкубатора.