Читать «Життєписи дванадцяти цезарів» онлайн - страница 206

Родовища корисних копалин спочатку були приватними, а потім перейшли у власність імперії.

275

Сховище, де зберігалися цінні документи.

276

Каторжні роботи на водяних колесах для зрошення полів уважалися одними з найважчих.

277

Іліон — інша назва Трої.

278

Єгипет уважався власністю імператора, і тому жоден сенатор не мав права туди їхати без дозволу.

279

Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба.

280

Це був знак, що його засудили до смертної кари: мотузка була для того, аби його задушити, а гак — щоб затягнути тіло до Тибру.

281

Можливо, йдеться про клоунів, які часом брали участь у похоронних процесіях.

282

Подвійне значення слова “debitum” — борг, або належне.

283

Усі члени партії підпадали під проскрипції.

284

Зробив це Граній Марцел, щоб встановити голову Тиберія.

285

Вершники повинні були мати певний капітал — сто тисяч сестерціїв; Тиберій, оскільки був пасинком Августа, не мав майна (див. р. 15).

286

Тобто не був навіть Римським громадянином, адже вигнання означало втрату громадянства.

287

Тут мова йде про різні віки на землі — спочатку був золотий вік, найкращий, а згодом — залізний, вік зброї.

288

Римляни зазвичай чистого вина не пили — це вважалося непристойним: вино завжди пили розведене.

289

Ромул — звертання до римського народу.

290

Сулла прийняв прізвисько “Фелікс” — “щасливий”.

291

Йдеться про захоплення Рима.

292

Священні дні присвячувалися небесним богам, святкові — підземним.

293

Поет — Мамерк Скавр, історик — Кремуцій Корд. Страти вони не дочекалися, завбачливо покінчивши самогубством.

294

Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба: покараних стягали униз гаками в Тибр по сходах, вирубаних на цьому пагорбі.

295

Йдеться про доньку Сеяна.

296

Трасилл переконав Тиберія, що той переживе його на десять років, забезпечивши таким чином свою недоторканність.

297

Пріам — цар Трої.

298

Йдеться про храм Фортуни Первородної. На дерев’яних табличках були написані пророцтва.

299

Тиберій обіцяв Сеянові свою онучку Юлію.

300

Оскільки Тиберій та Сеян були консулами у цьому році, то йдеться тут про консулів, призначених наступниками на період року (consules suffecti), очевидно з 1 липня.

301

Подібні знаки застосовували ще під час Троянської війни, посилаючи вістки до Мікен про загибель Трої. Про це йдеться в “Агамемноні” Есхіла. Такий же “телеграф” застосовували й козаки.

302

У Тиберія на Капрі було 12 вілл.

303

Місця сенаторів у театрі, звідси — й “оркестр”.

304

У 32 р. Лист цитує також Тацит в “Анналах”, 6, 6.

305

Йдеться, очевидно, про зміну в його характері та наслідки цього.

306

Опис зовнішності Тиберія стосується молодих років; згодом Тацит описує його інакше. Жестикулювання пальцями вважалося поганою манерою, про що говорить Цицерон.