Читать «Книга імен» онлайн - страница 44
Джилл Ґреґорі
— Джадд завжди захоплювався їжею так само, як політикою, — пояснив Девід Йаелі. Офіціант тим часом, уклонившись, розставив склянки. — Так само, як і дружиною. — Він повернувся до батькового друга. — Як поживає тітонька Кетрін? Досі успішно збирає гроші для Національного симфонічного оркестру?
— Б'є рекорди, навіть у цю саму мить. Як на мене, збір коштів — це політичніше за саму політику, а Кетрін наче для цього створена. Вам справді варто замовити скумбрію, — сказав він Йаелі, відклавши меню вбік.
— Думаю, після такого дня, який ми пережили, це було б надто сміливо, містере Вонамейкер. — Йаель утомлено всміхнулася. — Я, мабуть, замовлю
Джадд схвально подивився на неї.
— І що ж це був за день, міс Гар-Пац, — окрім того, що він був дуже мокрий?
— Дуже важкий.
«Вона чудово володіє собою, — подумав Девід, — як на жінку, котра тільки вранці прилетіла до Сполучених Штатів, у якої на очах убили людину, у котру стріляли, яку переслідували і яка зараз вечеряє з американським послом. Цікаво, чого ще такого їй довелося зазнати в житті, що так її загартувало?»
— Може, спочатку зробимо замовлення? — запропонував Девід, зиркнувши на офіціанта, що крутився неподалік.
Уперше в очах Джадда промайнула тривога. Він кивнув.
Раптом світло пригасло, тоді знову стало яскравим. Нерви в Девіда наструнчилися.
Вони замовили різні закуски й гарячі страви, і лише коли офіціант вийшов, безшумно причинивши за собою двері, Девід трохи заспокоївся. Перепад напруги не був передвісником вимкнення електроенергії.
— Джадде, я б нізащо вас у це не втягував, якби мав інший вихід. — Девід прокашлявся. — Але завтра я мушу виїхати з країни, а мій паспорт зник.
— Розумію. — Джадд пильно подивився Девідові в очі. — Справи чи розваги?
— Справи, — це прозвучало різкіше, ніж він хотів. Обличчя Джадда посуворішало.
— Схоже, йдеться про щось серйозне.
— Інакше я б вам не докучав.
— Девіде, ти мені не докучаєш. Я з радістю тебе виручу. Будуть деякі формальності, зранку тобі доведеться прийти до мене в офіс ООН, але загалом зробити тобі терміново новий паспорт — не проблема.
— Скільки на це потрібно часу? — втрутилася Йаель, розгортаючи серветку з паличками.
— Після вечері я зроблю один дзвінок, і завтра до полудня паспорт буде готовий.
— Дякую, сер. — Розчулившись, Девід звернувся до нього так, як його вчили в дитинстві. Джадд широко посміхнувся.
— Думаю, твій батько зробив би те саме для моїх дітей.
— Як поживають Кеті, Ешлі й Марк? — поцікавився Девід, коли офіціант поставив перед ними дерев'яну тацю з вигадливо розкладеними суші й сашімі.