Читать «Книга імен» онлайн - страница 104

З роду в рід. Від цих слів у Девіда захололо серце.

— А яка гематрія в Амалика? — вигукнув він.

— Двісті сорок, — відповів рабин Кардоза. — А що?

Девід кинувся до дверей і озирнув бібліотеку.

— Де Беньямін? Мені потрібен щоденник.

Рабин подивився зі здивуванням і без зайвих слів пішов шукати кабаліста. Йаель повернулася до Девіда.

— Навіщо тобі щоденник? Щось спало на думку?

— Ви вивчали пергаменти Адамової Книги зі «стрибком» у 240 літер для винайдення імен гносеїв?

— Ні, наскільки я знаю, — Йаель не закінчила фрази. — А ну, спробуймо. Можливо, ти маєш рацію.

Коли рабин Кардоза та Беньямін повернулися зі щоденником, Девід стисло пояснив їм свою теорію.

— Вважаю, слід пропустити і пергаменти, і мій щоденник через РПЛ зі «стрибком» у 240 літер. Не виключено, що ми розкриємо імена гносеїв і нападемо з тилу на них, перш ніж вони зможуть утілити свій план.

Надія спалахнула в очах рабина Кардози.

— Беньяміне, мерщій. Передай копії Девідового щоденника всій пошуковій групі. Нехай пропустять пергаменти й щоденник через РПЛ зі «стрибком» у 240 літер одночасно.

Він опустився в крісло та протер утомлені очі.

— Поки ми чекатимемо, прошу вас обох переповісти мені в деталях усе, про що ви довідалися від рабина Бен Моше, алав ха' шалом, — хай благословенна буде його пам'ять.

Девід витяг із глибини свого рюкзака шкіряну торбину рабина Бен Моше й поклав на стіл.

— Мій щоденник — лише одна частина таємниці, ребе. Ми з Йаеллю усе намагаємося розгадати, який зв'язок існує між Бен Моше й цією картою Таро, — він виклав карту з вежею на стіл, — і євреєм-друкарем із Кракова, якого нещодавно вбили через друкарські форми.

Девід знову потягся за рюкзаком.

— А цю карту ми відібрали в Темного янгола, котрий хотів нас убити в Нью-Йорку, — невесело додав він. — Вона тотожна до карти рабина, за винятком числа на звороті.

Девід розклав на столі всі три предмети й відігнав думки про те, де зараз знаходиться Стейсі й що може заподіяти їй Кріспін Мюллер.

Розділ сорок п'ятий

САУТГЕМПТОН, АНГЛІЯ

тримати пропуск служби безпеки для Джефрі Бейлза та двох інших Темних янголів було не складно, бо документи в них — бездоганні. Розстарався лорд Галістер: роздобув усі потрібні папери, а чому б ні? Допомогти Темному янголові знищити одного з останніх потаємних — то велика честь, яка добре прислужиться лорду Галістеру, коли гносеї вознесуться з Ковчега. «Він стане одним із героїв — разом із нами», — думав собі Бейлз, перевдягаючись у темно-зелений однострій носильника в самотній тиші свого найманого помешкання.

Штани були задовгими, та що тут удієш? Припасовувати в кравця не було часу. Сьогодні ввечері Лайонел сховає останню партію зброї в стіні чоловічого туалету на пристані. Ні в кого не виникне підозр, що цілий арсенал знаходиться в акуратній заглибині за великим металевим автоматом для видачі паперових рушників. Ніхто не зверне уваги на трьох чергових носильників, які під час швартування «Квін Мері» в гавані змагатимуться за честь обслужити одного особливого пасажира, коли той зійде на берег.