Читать «Мовчання ягнят» онлайн - страница 153
Томас Харріс
Можливо, він весь час їй брехав, так само як брехав сенаторці Мартін. Можливо, він нічого не знав і не розумів про Баффало Білла.
Старлінг, Кроуфорд і всі інші вивчали цю карту, з усіма її точками, що позначали місця, де викрадали дівчат і викидали тіла. Старлінг вони нагадували чорне сузір’я з датою біля кожної зірки, і вона знала, що відділ поведінкової психології навіть намагався накласти на карту знаки зодіаку, але марно.
Якщо доктор Лектер читав ці матеріали просто для забави, то чого б він возився з картою? Старлінг бачила, як він гортає звіти, кепкує з сухого стилю деяких авторів.
Не існувало жодної закономірності між місцями викрадень і викидань, жодного зручного маршруту, жодного зв’язку між датами і будь-якими робочими графіками, жодних сплесків у пограбуваннях, чи дрібних крадіжках, чи інших злочинах, скоєних фетишистами.
Там, у пральні, під оберти сушарки, Старлінг водила пальцями по карті. Ось тут – викрали, тут – викинули тіло. Ось друге викрадення, там – тіло. Потім третє… Стривайте, може, переплутані дати, але ні, другу жертву знайшли раніше за першу.
Цей непомітний факт було записано на карті розмазаним чорнилом біля позначеного місця. Тіло другої викраденої жінки було знайдено першим, воно спливло в річці Вобаш, у передмісті Лафаєта, штат Індіана, трохи на південь від міжштатної траси 65.
Першу зниклу викрали з Бельведера, штат Огайо, біла Коламбуса, а знайшли її набагато пізніше в річці Блеквотер, штат Міссурі, поблизу міста Лоун-Джек. Її тіло потопили, прив’язавши тягар. Інших – ні.
Тіло першої жертви лежало під водою в безлюдній місцевості.
Друге скинули в річку вище за течією від міста, що забезпечило швидке виявлення.
Чому?
Дівчину, з якої все почалося, він добряче заховав, а другу – ні.
Чому?
Що означає «відчайдушна довільність»?
Перша, перша. Що доктор Лектер казав про «першу»? Що означало все те, що говорив доктор Лектер?
Старлінг проглянула нотатки, які нашкрябала в літаку дорогою з Мемфіса.
Доктор Лектер сказав, що в папці достатньо інформації, щоб знайти вбивцю. «Простота», казав він. А що там про «перше», де було перше? Ось – «першопричина» була дуже важливою. Слово «першопричина» видалося пафосною маячнею, коли він його вимовив.
Над твердженнями доктора Лектера було легше думати, коли вона не відчувала його погляду на своїй шкірі. Тут, у серці Куантіко, було легше й безпечніше.
Якщо ми починаємо жадати те, що бачимо щодня, то чи не здивував Баффало Білл сам себе, коли вбив першу жертву? Він розправився з кимсь із близького оточення? Чи не тому він так ретельно заховав перше тіло, а друге – так недбало? Він викрав другу дівчину далеко від дому та скинув тіло так, щоб її якнайшвидше знайшли й повірили, що вибір місць викрадення – довільний?