Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 54
Олексій Кононенко
– Це вже наступна чи попередня?
– Рядовий Вовченко, чому не співаєте в строю?
– Зуби розболілися!
– Тоді вий голосніше!
Пілот:
– Наш літак увесь час потрапляв у повітряні ями тому, що десантники рили собі окопи.
Військові навчання. Командир танкової колони по рації:
– Перший пішов!
Ревіння мотора, танк рвонув уперед.
– Другий пішов!
Ревіння мотора, танк рвонув уперед.
– Третій пішов!
Танк залишився на місці…
– Третій!!!
Відкривається люк, вилазить рядовий Хріненко і, махаючи шоломофоном, кричить:
– Пане полковнику, не повірите, – шапка розмовляє!
Найбільша мрія старшого прапорщика Мохненка:
«Поставити обігрівач в холодильник, увімкнути і побачити – хто кого?!»
– Петровичу, я двадцять хвилин тому ковтнув стопку!
– Як? Прапорщик, ти з'їхав з глузду?…
– Та, якось… Все життя з горла пив… А тут… Як затьмарило…
Старшина:
– Тісні чоботи надають обличчю надто філософського вигляду!
Майор відчитує прапорщика:
– Що примушує вас напиватися кожного дня в дим?!
– Нічого не примушує. Я доброволець…
Прапорщик Бухайло:
– Горілку? Вранці??? Теплу?! З мильниці?!! Буду.
Майор Правденко:
– Нове – це добре забуте старе…
Тухле – це добре приховане свіже…
П'яне – це добре підгуляле тверезе…
Тверезе – це добре виспане п'яне.
– Допоможіть позбутися комплексів!
– А які вони у вас?
– Ракетно-зенітні.
– Чому загинув прапорщик, який пив молоко?
– Корова лягла…
– Як прапорщик робить варення?
– Вичавлює з пиріжків…
– Для чого прапорщик перелазить через скляну стіну?
– Щоб подивитися, що за нею…
– Товаришу прапорщик, ви у психіатра були?
– Вчора!
– Ну і як?
– Утік, гад!
– Я хочу розвестися зі своїм чоловіком, – каже судді дружина прапорщика Сидорчука. – За чотири роки він сказав мені не більше чотирьох слів.
– Ну-ну… А діти у вас є?
– Так. Четверо.
Майор Поперхайло раніше прийшов додому.
Дивиться – на балконі коханець.
– Як ти сюди потрапив?
– Та, ось… із парашутом стрибав… за балкон зачепився…
– Ну заходь, заходь, по чарці вип'ємо!
– А вас це… не дивує?
– А чому дивуватися? Учора у нас в туалеті геологи нафту знайшли!
Дружина прапорщика Сидорчука з коханцем, а чоловік прийшов на обід. Вона швиденько сховала коханця в холодильник. Чоловік заходить на кухню, відкриває холодильник і…
– Ти хто?
– Вася.
– А що тут робиш?
– Ковбасу їм…
Прийшов прапорщик наступного дня на роботу і розказав старшому прапорщику Припнутому.
– Дурень ти! – сміється Припнутий. – Це ж коханець твоєї дружини!
Прибіг прапорщик Сидорчук додому і до холодильника, а в ньому інший мужик.
– Як тебе звати?
– Федя.
– Слухай, Федоре, передай Васі, якщо я його ще побачу – уб'ю!
Гуцул на кордоні в наряді йде повз річку. Раптом чує плюскіт, дивиться – човен, кричить:
– Стій! Пароль!
У відповідь з темряви:
– Пішов ти!..
Гуцул полегшено зітхає:
– Другий рік служу на кордоні, а пароль не змінюється.
Йдуть по плацу три солдати. їх зупиняє майор, запитує:
– Прізвища?
– Рядові Петренко, Іваненко, Сидоренко!
– Що, брати?
– Ні!
– А-а, однофамільці…
Прапорщик:
– Чуєш, лейтенанте, давай заведемо козла в казармі. Ну, як талісман, на щастя.
– А сморід?
– Звикне. Ми ж звикли.
Полковник читає лекцію курсантам:
