Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 53
Олексій Кононенко
Другий:
– У мене теж. Одну ось упіймав.
Одному хлопчині зовсім не хотілося йти до армії. На медичній комісії він сказав старшому лікарю, що не може ні пити, ні їсти, ні спати.
– Прекрасно! Більше б таких як ви, Кабаненко, наші витрати на військові потреби скоротилися б самі собою.
Прапорщик одружується. Весілля у повному розпалі. Прапорщик заходить до гостей після перекуру.
– О! А ми вже весільний торт розрізали!
– Як розрізали?! З нього ж теща мала вистрибувати!
У гості приїхала теща. Скоро, не змінюючи місця проживання, прапорщик Говдя виявився у неї в гостях.
– Товаришу майор, як відсвяткували Масляну?
– Прекрасно! Вранці спалив опудало тещі. В обід вона швиденько поїхала додому.
Прапорщик Говдя:
– Якщо теща дзвонить і запитує, як поміняти лампочку у ванній, правильно їй відповідати слід так: «Наберіть повну ванну води…»
Прапорщик Говдя:
– Розлучення – це болючий процес, коли амури намагаються висмикнути свої стріли назад.
Підполковник Мудрий:
– Щороку навесні ми переводимо годинники на годину вперед. Щороку ми цим не задоволені. Але ж так просто всіх порадувати! Досить переводити годинники не в ніч із суботи на неділю, а всередині робочого дня в п'ятницю.
– Ви не підкажете, до скількох працює військкомат?
– До 27…
– А що таке ідеальна пара?
– Товаришу майор, це дві шкарпетки одного кольору!
Раз за разом з'являлася голова караульного і, побачивши командира, ховалася…
Майор:
– Тільки сядеш попрацювати, як обов'язково хто-небудь розбудить!
Полковник:
– От, жінка, зараза, не дає грошей!
Прапорщик:
– Та ви не так просите! Треба підійти ззаду, обняти за талію, поцілувати у вушко…
Полковник увечері так і зробив: обняв, поцілував…
– Що, прапор, знову гроші закінчилися? – грайливо сказала дружина.
– Чим ви займаєтесь на роботі?
– Не можу тобі сказати, це секретна інформація. Я не можу навіть сказати, де знаходиться наше підприємство.
– Ну, скажи хоч би, скільки ти отримуєш за свої таємні справи?
– По 50 гривень за кожну протитанкову гранату і по 25 гривень – за ручну.
– Рядовий Півненко, ви сьогодні голилися?
– Так точно!
– Наступного разу попробуйте стояти ближче до бритви!
Старшина:
– Слухай мою команду! Снаряди носити обережно, щоб вас бачили, а не пам'ятали!
До свята 23 лютого солдати готують виставу. Приходить лейтенант з перевіркою, просить сержанта показати сценарій. Той помилково подає йому телефонний довідник. Лейтенант швиденько погортав і каже:
– Відмінно, хлопці! Як ви сюжет закрутили, прямо мексиканський серіал! А діючих осіб скільки!
Лікар:
– Рядовий Півненко, цього разу підпишу, але запам’ятай – це твоє останнє звільнення!
– Лікарю, у мене ще є гланди!
Призовник у військкоматі з маленьким песиком на руках. Прапорщик:
– А собаку навіщо приніс?
– З собою візьму!
– Не можна!
– Як це не можна?! А хто мені капці вранці приноситиме?
– У прапорщика Храпенка черепна травма!
– Може черепно-мозкова?
– Та немає у нього мозку! Він на день народження дружини припхався з коханкою!
– Рядовий Петренко, чому ґудзики на кальсонах перебираєш?! За баяном скучив?
Старшина Жовненко з цікавістю розглядав відкриту пляшку пива:
