Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 61
Олексій Кононенко
– Я тебе теж!
– Кинув курити. Тепер немає чим пиво відкривати!
– Пане президенте, Верховна Рада відмовила вам у створенні національної гвардії.
– Жаль! Доведеться на пасіку наймати звичайних сторожів.
Прапорщик:
– Цікаво, що всіх грошей не заробиш, а пропити – можна.
Новорічне привітання з військкомату: «Знову годний!»
– Новобранці, щоб ви знали: ходьба строєвим кроком – це чітке, ритмічне пересування себе самим собою.
– Рядовий Петренко, у Вас розкидане волосся по голові. Наказую підстригтися!
– Курсанти, запам'ятайте: сон – це не особистий час, сон – це відбій.
Прапорщик:
– Або ви перестанете курити, або одне з двох!
– Живете тут, як свині в барлозі!
– У якому ви вигляді, курсант, перед вами цілий прапорщик!
– Не кожен дурень може вчитися у Військовій академії, а я вчуся!
– Від цієї хвороби звичайно помирають або стають несповна розуму, а ми з братом вижили.
– Обличчя на фотографії повинно бути квадратним.
– Часу у мене мало, тому буду говорити не думаючи.
– Короткими перебіжками від мене до наступного дерева – марш!
– Ви курсант чи де? Ви в строю чи хто?
– Тут вам не там! Тут вас швидко відучать горілку пиячити і безпорядки порушувати!
– Все, що забороняється, прошу усіх дотримуватись!
– Пиво в казармі пити?! Не дозволю! Це вам не дитячий садок!
– Коли курсантові виголошують догану, він повинен встати і почервоніти!
– Взуття потрібно чистити звечора, щоб вранці взувати на свіжу голову!
– Чому ти вибіг в чому мати народила, у майці й трусах?
– В армії встають о 6-й ранку незалежно від часу доби.
– Ідете ви чистим полем, ніде ні ямки, ні горбочка, ні деревця і… раптом із-за рогу – танк!
– Солдатам вуха шапок опустити, а водіям можна і не треба.
– Крокувати треба колінами наперед!
– Щось-то ви говорите словами незрозуміло яких букв.
– Сержанте, у вас є своя голова за плечима?
– Ви що, не розумієте, що ходите по лезу порохової бочки?!