Читать «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми» онлайн - страница 61

Олексій Кононенко

– Я тебе теж!

– Кинув курити. Тепер немає чим пиво відкривати!

– Пане президенте, Верховна Рада відмовила вам у створенні національної гвардії.

– Жаль! Доведеться на пасіку наймати звичайних сторожів.

Прапорщик:

– Цікаво, що всіх грошей не заробиш, а пропити – можна.

Новорічне привітання з військкомату: «Знову годний!»

– Новобранці, щоб ви знали: ходьба строєвим кроком – це чітке, ритмічне пересування себе самим собою.

– Рядовий Петренко, у Вас розкидане волосся по голові. Наказую підстригтися!

– Курсанти, запам'ятайте: сон – це не особистий час, сон – це відбій.

Прапорщик:

– Або ви перестанете курити, або одне з двох!

– Живете тут, як свині в барлозі!

– У якому ви вигляді, курсант, перед вами цілий прапорщик!

– Не кожен дурень може вчитися у Військовій академії, а я вчуся!

– Від цієї хвороби звичайно помирають або стають несповна розуму, а ми з братом вижили.

– Обличчя на фотографії повинно бути квадратним.

– Часу у мене мало, тому буду говорити не думаючи.

– Короткими перебіжками від мене до наступного дерева – марш!

– Ви курсант чи де? Ви в строю чи хто?

– Тут вам не там! Тут вас швидко відучать горілку пиячити і безпорядки порушувати!

– Все, що забороняється, прошу усіх дотримуватись!

– Пиво в казармі пити?! Не дозволю! Це вам не дитячий садок!

– Коли курсантові виголошують догану, він повинен встати і почервоніти!

– Взуття потрібно чистити звечора, щоб вранці взувати на свіжу голову!

– Чому ти вибіг в чому мати народила, у майці й трусах?

– В армії встають о 6-й ранку незалежно від часу доби.

– Ідете ви чистим полем, ніде ні ямки, ні горбочка, ні деревця і… раптом із-за рогу – танк!

– Солдатам вуха шапок опустити, а водіям можна і не треба.

– Крокувати треба колінами наперед!

– Щось-то ви говорите словами незрозуміло яких букв.

– Сержанте, у вас є своя голова за плечима?

– Ви що, не розумієте, що ходите по лезу порохової бочки?!