Читать «Інший дім» онлайн - страница 42
Оксана Лущевська
— Скучив.
— То як це — трохи?
— Мені не хотілося лишати все...
— Аліну? — перебила Поля.
— Ну, — я не міг не погодитися.
— Та й гра скоро, Поль, — продовжив я. — Треба відігратися, га?
— Мабуть.
Поля взяла коробку з листівками, почала перекладати їх одна на одну.
— Ти ні крихти не жалкуєш, що не побачиш все це?
Сестра по черзі підіймала листівки з краєвидами Піттсбурга: широчезний музей імені Ендрю Карнегі, бібліотека з невеличкими шовковицями біля входу, музей «короля» поп-арту Енді Воргола, куполоподібний ботанічний сад, панорама університету Піттсбурга, гостроноса Кафедра Науки... І купа динозаврів! Мама навіть навмисне надіслала нам листівки, які колись зібрав Ед. 2003 року до Піттсбурга привозили колекцію зі ста динозаврів. Яких тільки видів не повигадували!... Урбаністичний динозавр, помальований графіті; динозавр, зроблений із сміттєвих відходів; динозавр у костюмі вболівальників футбольної команди «Стілерс»; навіть динозавр у костюмі дантиста... Ед не зібрав колекцію зі ста, але йому вдалося сфотографувати близько сімдесяти.
— Не жалкуєш? — Поля перебирала листівки по другому колу.
— Трішечки, — усміхнувся я. — Ти повернешся і все мені розкажеш.
Поля
30 Трав, 2011
На канікули
Автор: Poliana
Рубрика: Життя
Артем
Ми з батьком зібралися проводжати Полю.
Вона спакувала речі ще звечора, і тепер її червона, туго набита валіза, велика, як тумбочка, ледь поміщалася між диваном і журнальним столиком.
Ми чекали на таксі. Ось-ось мали виходити. Ми були готові, навіть взулися, щоб не гаяти часу. Тато помітно переживав за Полю. Від напруги він, як завжди, увімкнув телевізор.