Читать «Посібник зі статті 5 Конвенції: Право на свободу та особисту недоторканність» онлайн - страница 33

Автор неизвестен

194. Якщо звернення до суду за захистом своїх прав можливе лише після вичерпання всіх адміністративних засобів, початком перебігу цього періоду вважається початок розгляду справи адміністративним органом ( (Санчес-Рейссе проти Швейцарії), § 54).

195. Якщо процедура перегляду передбачала проходження двох рівнів юрисдикції, для визначення, чи було дотримано вимоги «невідкладності», має бути проведена загальна оцінка ( (Хатчисон Рейд проти Сполученого Королівства), § 78; (Наварра проти Франції), § 28).

(б) Релевантні фактори, які беруться до уваги при оцінці невідкладності

196. Термін «без зволікань» неможливо визначити абстрактно. Так само, як і поняття «розумного строку», передбачене положеннями статей 5 § 3 та 6 § 1, він визначається у світлі обставин кожної конкретної справи ( (Р.М.Д. проти Швейцарії), § 42).

197. При оцінці невідкладності судового розгляду, що вимагається § 4 статті 5, мають бути взяті до уваги фактори схожі на ті, які стосуються вимоги проведення судового розгляду в межах розумного строку згідно зі статями 5 § 3 та 6 § 1 Конвенції: наприклад, ретельність відповідних органів влади, будь-яка затримка з вини ув’язненого чи інші фактори, що спричинили затримку, але держава не несе відповідальність ( (Моорен проти Німеччини) [ВП], § 106; (Коломпар проти Бельгії), § 42).

198. Тоді як у справах, передбачених § 1 статті 6, фактично діє золоте правило: одна інстанція - один рік, положення § 4 статті 5 вимагають особливої терміновості, оскільки вони стосуються питання свободи, ( (Панченко проти Росії), § 117). Якщо йдеться про свободу особистості, Суд додержується жорстких стандартів стосовно дотримання державою вимоги невідкладності судового перегляду законності тримання під вартою (див. наприклад, (Кадем проти Мальти), §§ 44-45, де Суд розцінив період у сімнадцять днів для розгляду питання щодо законності тримання під вартою як такий, що перевищує розумний строк, а також (Мамедова проти Росії), § 96, де строк розгляду апеляції, який тривав, зокрема, двадцять шість днів, був визнаний таким, що порушує вимогу “невідкладності”).

199. Коли розгляд вимагає вирішення комплексних питань - таких, як медичний стан ув’язненого - це також береться до уваги при оцінці «розумності» строку відповідно до §4 статті 5. Однак навіть у випадку складних справ, існують фактори, що вимагають від органів державної влади прискореного розгляду законності тримання під вартою, в тому числі презумпція невинуватості у випадку попереднього ув’язнення ( (Фрасік проти Польщі) § 63; (Яблонськи проти Польщі), §§ 91-93) .