Читать «Посібник зі статті 5 Конвенції: Право на свободу та особисту недоторканність» онлайн - страница 34

200. Попереднє ув’язнення у кримінальних справах вимагає коротких проміжків часу між відповідними перевірками ( (Безичері проти Італії), § 21).

201. Якщо очевидно, що період часу до прийняття рішення несумісний з поняттям «невідкладності», Суд пропонує державі пояснити причини затримки або вказати на виключні обставини, які б його виправдовували ( (Мусіал проти Польщі) [ВП], § 44; (Кенджбихарі проти Нідерландів), § 29).

202. Ані надмірне робоче навантаження, ані відпустка не можуть виправдати період бездіяльності судових органів ( (Е. проти Норвегії) § 66 , (Безикері проти Італії), § 25).

Ґ. Право на компенсацію за незаконне тримання під вартою (Стаття 5 § 5)

Стаття 5 § 5

«Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.»

1) Застосовність

203. Право на компенсацію, закріплене у § 5, передбачає, що або органом державної влади або Судом було встановлено порушення одного з попередніх положень статті 5 (див, серед багатьох інших, (Н.С. проти Італії) [ВП], § 49; (Пантеа проти Румунії), § 262; (Вачев проти Болгарії), § 78).

204. Якщо орган державної влади не виявив прямо або по суті порушення одного з попередніх положень статті 5, сам Суд має встановити наявність такого порушення для застосування § 5 статті 5 (див., наприклад, (Нечипорук и Йонкало проти України) §§ 227 и 229; (Янков проти Болгарії), §§ 190-193).

205. Застосовність § 5 статті 5 не залежить від факту визнання порушення органом державної влади чи від доказу того, що, якби не це порушення, особу було б звільнено ( (Блексток проти Сполученого Королівства), § 51; (Уейт проти Сполученого Королівства), § 73). Арешт або тримання під вартою можуть відповідати нормам національного законодавства, але при цьому порушувати приписи статті 5, що робить можливим застосування § 5 статті 5 ( (Харкман проти Естонії), § 50).

2) Судовий засіб захисту

206. § 5 статті 5 закріплює пряме право на компенсацію, що може бути реалізоване в примусовому порядку в національних судах (див. (А. та інші проти Сполученого Королівства) [ВП], § 229; (Шторк проти Німеччини), § 122).

3) Доступність компенсації

207. § 5 статті 5 вважається виконаним, коли є можливість отримання компенсації за позбавлення волі у порушення §§ 1, 2, 3 або 4 (див. більш пізні, (Михалак проти Словаччини), § 204; (Лобанов проти Росії) § 54).

208. Право на компенсацію, що підлягає примусовій реалізації, має бути надане або до, або після рішення Суду ( (Станев проти Болгарії) [ВП], §§ 183-184; (Броуган та інші проти Сполученого Королівства), § 67).