Читать «Таємниче життя дерев» онлайн - страница 95

Петер Воллебен

Через зміну клімату льодохід на Ельбі коли-небудь залишиться в минулому. Але принаймні старі дерева, що з початку двадцятого століття потерпали від щонайрізноманітніших природних примх, своїми шрамами на стовбурі ще довго нагадуватимуть про ці процеси.

Іммігранти

Через мандрівки дерев ліс постійно змінюється. І не тільки ліс, а й уся природа. Саме тому в багатьох випадках невдалими є намагання людини законсервувати певні місцевості. Як бачимо, удаваний стан спокою — це завжди тільки короткий епізод. У лісі ця ілюзія майже ідеальна, бо дерева належать до найповільніших сучасників нашого довкілля, отже, зміни в природних лісах видно тільки через багато людських поколінь. Однією з таких змін є прибуття нових видів. Завдяки попереднім учасникам наукових експедицій, які привозили на свою батьківщину подарунки у вигляді рослин, і ще більше через сучасне лісове господарство у нас із великим розмахом були посаджені види дерев, що самостійно ніколи до наших країв не потрапили б. Такі назви, як «псевдотсуга», «японська модрина» та «ялиця велетенська» не виринають у жодній народній пісні чи вірші, тому що вони ще не вкорінилися в нашій суспільній пам’яті. Ці переселенці в лісі мають особливе становище. На відміну від видів дерев, які мандрують у природний спосіб, ті прийшли до нас без своїх типових екосистем. Імпортовано тільки насіння — як наслідок, більшість грибів та всі комахи залишилися на їхній старій батьківщині. Псевдотсуги та подібні до них змогли тут геть усе почати з нуля. І це має свої переваги. Повністю відсутні хвороби через паразитів — принаймні в перші десятиліття. Порівняно таку саму ситуацію переживають люди в Антарктиці. Повітря там майже стерильне й без пилу — ідеальне місце для алергіків, якби континент не лежав так далеко. Це є велетенський крок уперед, коли дерева з нашою допомогою змінюють континенти. Грибних партнерів для коріння вони знаходять серед видів, котрі не спеціалізуються на конкретних деревах. Аж випромінюючи здоров’я, вони доростають у європейських лісах до могутніх стовбурів, і це все відбувається в дуже короткий проміжок часу. Не дивно, що складається враження, наче вони перевершують місцеві види. Щонайменше так є в деяких місцях їхнього перебування. Види дерев, які мандрують у природний спосіб, можуть осісти тільки там, де вони почуваються цілком комфортно. Пасувати мусить не тільки клімат, а й тип ґрунту та волога, щоб вони змогли пробитися серед попередніх володарів лісу. А в дерев, які в ліс принесли люди, це схоже на гру в рулетку.