Читать «Номер нуль» онлайн - страница 27

— Цікаво, — мовив Сімей. — Але хто нам сказав, що Замовник чи його підлеглі зацікавлені у зменшенні забруднення атмосфери?

— До речі, це була б цілком слушна тривога, — мовив Камбрія.

— Можливо, але ми ж не панікери, — відповів на те Сімей, — бо це був би тероризм. Чи ви хочете, щоб усі почали хвилюватися через газогони, нафту, металургійну галузь? Ми ж не газета зелених. Наших читачів треба заспокоювати, а не тривожити.

А потім, хвильку поміркувавши, додав таке:

— Хіба що продукція якогось фармзаводу теж шкідливо впливає на чоловічу потенцію, про що Замовник радо б здійняв тривогу. Але обговорюймо все по черзі. Отож, якщо маєте якусь думку — повідайте нам, а я вже вирішуватиму, розвивати її чи ні.

Наступного дня Лучиді прийшов у редакцію із фактично готовою статтею. Ось ця історія. Один із його знайомих отримав листа, адресованого Вищому військовому ордену Святого Іоанна Єрусалимського — Мальтійському лицарському ордену — Prieuré Oucuménique de la Sainte — Trinité-de-Villedieu — Quartier Général de la Vallette-Prieuré de Québec, де йому пропонували стати лицарем Мальтійського ордену після того, як він зробить дуже щедрий внесок за відповідний диплом, медаль, відзнаки й таке інше. Лучиді захотів дослідити оті лицарські ордени й зробив дивовижні відкриття.

— Ось послухайте-но, десь у карабінерів є рапорт (не питайте, як я його дістав), у якому викривають кілька мальтійських псевдоорденів. Таких налічується шістнадцять. Утім, їх не варто плутати зі справжнім суверенним військовим орденом госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, лицарів Родосу та Мальти, який має офіційну резиденцію у Римі. У всіх майже однакова назва, яка різниться лише дрібними деталями, вони всі по черзі визнають чи не визнають один одного. У 1908 році росіяни заснували орден у США, що його згодом очолював його королівська високість принц Роберто Патерно Аєрбе Арагонський, герцог Перпіньяна, голова арагонської королівської династії, претендент на трон Балеарських островів та Арагону, Великий магістр орденів Святої Агати Патерно та королівської корони Балеарських островів. Із цього роду відділяється у 1934 році один данець, котрий засновує ще один орден і віддає керівництво канцелярією принцу Греції та Данії Петрові. У шістдесятих відступник з російського роду — Поль де Граньє де Касаньяк — у Франції засновує новий орден, обравши за протектора колишнього короля Петра II Югославського. У 1965-му колишній король Петро II Югославський посварився з Касаньяком, відтак заснував у Нью-Йорку ще один орден, зробивши великим пріором ордену принца Греції та Данії Петра. У 1966-му канцелярію ордену очолив такий собі Роберт Бассараба фон Бранкован Хімкіаквілі, якого, утім, вигнали, й він заснував орден мальтійських лицарів-ейкуменійців. Згодом його імперським та королівським протектором мав стати Енріке III Константинопольський Ласкаріс Алерамік Палеологз Віго та Монферрату. Кажуть, він був спадкоємцем трону Візантії та принцом Фессалії, пізніше він заснував ще один Мальтійський орден. Потім знаходжу візантійський протекторат. Орден створив румунський принц Кароль, відділившись від Касаньяка; великим бальї великого протекторату є такий собі Тонна-Барте, Андрій Югославський — колишній Великий магістр ордену, заснованого Петром І, є Великим магістром пріорату Росії (згодом перейменованого на Великий королівський пріорат Мальти та Європи). Є навіть орден, заснований бароном де Шобером та Вітторіо Буза, чи то пак Віктором Тимуром II, православним архієпископом, митрополитом Білостоку, патріархом діаспори східного та західного обряду, президентом вільного міста, республіки Данціг та Демократичної білоруської республіки, Великим ханом Тартарїї та Монголії. А ще існує Великий міжнародний пріорат, який у 1971 році створив уже згаданий його королівська величність Роберто Патерно та барон (маркіз) Аларський, великим протектором якого у 1982 році стає ще один з роду Патернів, голова королівського роду Леопарді Томассіні Патерно Константинопольський, спадкоємець Східної Римської імперії, помазаник та законний наступник апостольної католицької ортодоксальної церкви східного обряду, маркіз Монтеаперту, пфальцграф польських земель. У 1971-му у Мальті з’являється Ordre Souverain Militaire de Saint-Jean de Jérusalem (саме з нього я почав), утворившись після відколу від того ж таки Бассараба, під високою протекцією Александра Лікастра Грімальді Ласкаріса Коммено Вентімільї, герцога Ла Шатра, принц-суверена та маркіза Деоля. Нині його Великим магістром є Карл Стівала ді Флавіньї, до якого після смерті Лікастра приєднався П’єр Пасло, перебравши на себе титули Лікастра, окрім титулу його величності архієпископа патріарха Бельгійської ортодоксальної католицької церкви, Великого магістра суверенного військового ордену Єрусалимського храму, Великий магістр та ієрофант Всесвітнього масонського ордену прадавнього східного обряду Мемфіса та Міцраїма. Мало не забув: щоб бути à la page, можна було стати членом Сіонського пріорату, як потомок Ісуса Христа, який одружився з Марією Магдалиною та започаткував рід королів-Меровінгів.