Читать «Номер нуль» онлайн - страница 26

— Ох, ви, молодь, завжди зі своєю культурою. То добре, що ви не отримали диплом, бо тоді б запропонували мені критичний есей на п’ятдесят сторінок.

— Хоч я й не закінчила університет, але я читаю.

— Ми не можемо багато уваги приділяти культурі, бо наші читачі читають щонайбільше «La gazzetta dello sport». Однак, маєте рацію, у газеті має бути шпальта, не скажу, щоб культурна, але, скажімо, «про культуру та видовища». Але про прийдешні культурні події треба писати у формі інтерв’ю. Адже інтерв’ю з автором заспокоює, бо жоден письменник не казатиме поганого про свою книжку, а тому читачу не доведеться читати злостиву, нищівну, занадто образливу критику. Однак усе залежить від запитань: не треба забагато розповідати про книгу, а описати письменника чи письменницю, може, навіть не забувши згадати про їхні страхи та слабкості. Пані Фрезіє, ви добре вмієте складати історії про пристрасну дружбу. Поміркуйте про інтерв’ю, певна, річ, вигадане, з котримсь із письменників, що зараз у моді. Якщо писатимете про кохання, дізнайтеся у письменника чи письменниці про їхнє перше кохання й, може, навіть додайте кілька недобрих слів про конкурентів, надайте книзі людяності, щоб вона стала зрозумілою навіть хатній господарці, так, щоб вона не жалкувала згодом, що не прочитала тієї книги — зрештою, хіба хтось читає книжки, на які пишуть рецензії у газетах? Богу дякувати, якщо її взагалі хоч автор прочитав, та коли подивитися на деякі книжки, то складається враження, що автор їх таки не читав.

— Святий Боже, — мовила Майя Фрезія, закотивши очі, — мені не звільнитися від прокляття оповідок про пристрасну дружбу...

— Ви ж не гадали, що я кликав вас, щоб ви писали статті про економіку та міжнародну політику?

— Я припускала таке. Але сподівалася, що помиляюся.

— Ну ж бо, до праці. Не сердьтеся, ліпше вигадайте щось годяще, ми всі цілковито вам довіряємо.

VI

Середа, 15 квітня

Пригадую день, коли Камбрія мовив: «Я якось чув по радіо, що, за деякими дослідженнями, забруднення довкілля впливає на розмір пеніса у молодших поколінь, але, як на мене, проблема стосується не лише синів, а й їхніх татусів, які завжди дуже пишаються розмірами стручечка у свого синочка. Пригадую, коли народився у мене син і мені у відділенні, де лежать новонароджені у лікарні, показали, які у нього яєчка, я пішов вихвалятися ними перед усіма колегами».

— У всіх новонароджених хлопчиків величенькі яйця, — мовив Сімей, — й усі татусі реагують саме так. Утім, знаєте, у пологових будинках часто плутають бирки, то, може, з усією повагою до вашої дружини — то не ваш син?

— Але ж інформація стосується безпосередньо татусів, адже це чинить негативний вплив і на репродуктивну систему дорослих, — заперечив Камбрія. — Якщо пошириться думка про те, що забруднення довкілля шкодить не лише великим китам, а й (даруйте за термін) — пенісам, то, гадаю, вмить стрімко побільшає прибічників боротьби за чисту екологію.