Читать «Природа всіх речей» онлайн - страница 180

За словами доктора Горшта, він написав цю книжку після того, як до нього за порадою звернулася скромна молода християнська пара, що не мала ніяких знань — ні теоретичних, ні практичних — про статеві взаємини, і лягаючи в подружнє ліжко, вони спантеличували одне одного такими дивними відчуттями, що почувалися так, наче їх хтось закляв. Врешті-решт через кілька тижнів після весілля горопашний новоспечений чоловік розпитав про все свого друга, який ошелешив його, сказавши, що для того, аби вступити у взаємини як годиться, той мусить устромити свій орган просто в «зволожений отвір» своєї дружини. Ця порада нагнала на бідолаху такого страху й сорому, що він помчав до доктора Горшта з запитанням, чи така чудернацька витівка доброчесна, і чи таке взагалі можливо. Доктор Горшт, зглянувшись на спантеличену юну душу, написав порадник про сексуальні механізми в поміч іншим молодятам.

Читаючи багато років тому цю книжку, Алма глузувала з написаного. Молодий хлопець — і геть нічого не тямить у сечостатевій системі? Та це повне безглуздя! Невже на світі справді є такі люди?

Але тепер їй уже було не до сміху.

Може, йому треба показати?

Тієї суботи Емброз раніше, ніж звикле, подався до спальні, сказавши, що прийме перед вечерею купіль. Алма пішла слідом за ним до кімнати. Сіла на ліжку, дослухаючись, як по той бік дверей у велику фарфорову ванну набирається вода. Було чути, як Емброз щось мугикає. Щасливий. Її сполеляли страждання й сумніви. Мабуть, він зараз роздягається. Вона почула сплеск води, коли він заліз у ванну, задоволене зітхання. А тоді настала тиша.

Вона встала й теж скинула з себе одежу. Зняла все — панталони й спідню сорочку, навіть повитягала шпильки з волосся. Якби мала на собі ще щось — скинула б і його. Вона знала, що її оголене тіло — негарне, але іншого в неї не було. Алма пішла й притулилася до дверей вбиральні, притиснувши до них вухо. Не конче було так робити. Були інші способи. Вона могла б навчитися терпіти все, так як є. Могла б покірно схилитися перед цими муками, цим дивним, неймовірним шлюбом-який-не-був-шлюбом. Могла навчитися приборкувати всі почуття, які викликав у ній Емброз, — її потяг до нього, розчарування в ньому, болісне відчуття відсутності, навіть коли вони були поруч. Якщо вона навчиться притлумлювати власне бажання, то втримає свого чоловіка — таким, як він є.

Ні. Ні, вона так не зможе.

Алма повернула клямку, налягла на двері й навшпиньки зайшла всередину. Він обернув до неї голову — його очі розширилися від страху. Вона мовчала — він теж мовчав. Алма відвела погляд від його лиця і насмілилася обвести очима все його тіло, яке щойно занурилось у прохолодну купіль. Він лежав у ванні у всій своїй оголеній красі. Шкіра молочно-біла — груди й ноги значно блідіші за руки. На грудях майже не росло волосся. Важко було уявити довершенішу красу.