Читать «Акупунктура міста» онлайн - страница 8

Жайме Лернер

А чому б таки не посприяти узгодженню та примиренню формальних і неформальних секторів торгівлі? Перше, що спало мені на думку, з огляду на те, що доба має двадцять чотири години, — це скласти графіки торгівлі.

Вуличні торговці могли би напевно починати свою діяльність у другій половині дня, після шостої вечора, пожвавлюючи життя міста, коли традиційна торгівля вже завершилася. Це б убезпечило їхню роботу. Один сектор допомагав би іншому, що цілком захистило б місцеву торгівлю.

Зрештою, вулична торгівля в усіх її виявах — така ж давня інституція, як і саме місто. Візьмімо хоча б ринки просто неба. У визначений час, у визначеному регіоні вулична торгівля розгортається і починає жваво діяти набагато раніше за організовану комерцію, хоча й значно швидше згортає свою роботу. І це справляє позитивний ефект: така собі мобільна структура, що швидко приходить і швидко йде. У деяких містах, як-от Шанхай, Гонконг і Курітіба, процвітає нічна вулична торгівля. Для багатьох людей це дуже вдале місце зустрічі в пізній час.

Тут міська акупунктура пульсує в такт із часом.

Міська доброта

Кілька років тому дуже хорошим людям із Белу-Орізонті, зокрема і моєму давньому другові Валеріо Фабрісу, вдалося привернути увагу городян заходами, що заохочували їх любити своє місто. Кожен жест у цьому керунку є складовою загальної міської доброти.

Відтоді періодично впроваджують креативні ідеї та влаштовують творчі заходи, що відображають обізнаність людей і усвідомлення того, що міська доброта має важливе значення в житті міста.

Уже давно всі знають історію про Корівку з вулиці Леопольдини: скульптуру корови посеред тротуару, що її встановили жителі Белу-Орізонті. Через певний час вона стала жертвою жорстокого акту вандалізму, її майже знищили. Але небайдужий белу-орізонтієць, перетнувши чи не півміста з відром піску та цементу, відновив її. Тепер корівка раз у раз набуває нового образу, нового кольору і отримує прикраси від городян, які так її люблять.

У районі Сан-Жеральду одна господиня встановила шопку у вітальні свого помешкання. Вона не замикає дверей і гостинно запрошує всіх охочих побачити її на власні очі. В іншому районі Белу-Орізонті сміттярі завжди працюють, весело співаючи. Саме таким чином міська доброта стала традицією столиці штату Мінас-Жерайс.

Такими вчинками люди виявляють свою насолоду і виносять особисту радість на загальноміський рівень.

Створюючи свої скульптури на пляжі Леме в Ріо-де-Жанейро, Оскар Німеєр теж долучається до акту великої міської доброти.

Один стоматолог із Курітіби, закінчивши свій трудовий день, стає у вікні свого стоматологічного кабінету і грає на трубі.

У Порту-Алеґре вікна однієї з радіостанцій виходять на Руа-да-Прая, а тому всі перехожі можуть дати інтерв’ю в прямому ефірі. Запрошувати громадян висловлювати ідеї та вносити корективи безпосередньо біля офісу радіостанції є істинним виявом міської доброти.