Читать «Акупунктура міста» онлайн

Жайме Лернер

Акупунктура міста

Передмова

Ми раді представити Вам переклад книжки Жайме Лернера «Акупунктура міста». Цей твір належить до урбаністичної літератури. У своїх творах Жайме наслідує Джейна Джекобса, Вільяма Вайта і багатьох інших геніїв літератури, які змальовували життя міст. «Акупунктура міста» — це книжка про незбагненну любов до реальних, живих, залюднених міст. Жайме пише про це, бо знає і дорожить сюрпризами, добротою і втіхою, що вони дарують, — від затінених тротуарчиків і до сурмача, який щовечора вітає мешканців музикою. Жайме бачить дива навіть у найменших дрібницях. Але він не лише споглядач. Його любов до міст — це плід відданості й великого бажання, щоб вони запульсували. Він — актор та інноватор. Він не лише поширює теорію акупунктури міста: як мер, будівничий та дизайнер, він успішно втілює її в життя. Я поділяю це його захоплення. Мені подобається, як маленькі ідеї несуть в собі великі можливості й дива, і як їхня реалізація може змінити структуру та сенс міста. Я дуже рада, що в Чикаґо, місті, що колись було моїм домом, я жила за три квартали від саду Лурі Ґарден. Мені надзвичайно поталанило жити неподалік цієї урбаністичної оази, симетричної і дикої, замисленої та жвавої водночас. Сад був надзвичайно красивий, навіть узимку. Хоч би коли я туди навідалася, а гуляла там майже щодня, відчувала, як у мене нормалізується тиск. Там можна було відпочити від шаленого ритму міста. (Я попросила свого чоловіка, щоб, коли помру, він прокрався в сад і розвіяв там мій попіл, бо це єдине місце, де мені справді завжди було добре.) Лурі був для мене місцем спокою та відпочинку. Потім я довідалася про Саммер Денс в Чикаґо. Ця танцювальна вечірка відбувається в красивому саду і приваблює найрізноманітніших людей, які б ніколи не зібрались в одному колі. Незнайомці танцюють з незнайомцями. Та ще й без упину торкаються одне до одного! Вечори завжди починаються з годинного розігріву, і впродовж двох наступних годин люди танцюють під живу музику. Від червня до вересня, з четверга до неділі мешканці Чикаґо з’їжджаються з усіх куточків міста, щоб потанцювати танґо, свінг, каджун, румбу, сальсу, грецькі танці, вальс, степ, лінійні танці, і що там іще? Це власна версія Чикаґо «Танців із зірками», тільки без зірок… лише звичайні люди, охочі потанцювати. Як на мене, саме ці дві місцини, ці переплетення в часі, просторі та певній точці звеличили місто, його дух і структуру. Безперечно, справжні міста з живими людьми мають чимало поважних проблем, але в них також живуть і такі люди, як Жайме Лернер, які обожнюють своє місто і надто перейняті вдосконаленням своєї громади і тим, щоб усе було якнайкраще. Якось Джейн Джекобс сказала: «Моделювати місто мрії — просто. Але потрібна неабияка уява, щоб змінити живе місто». Фонд Найт Фаундейшн планує заохочувати міських інноваторів, і ми сподіваємося, що слова Жайме надихнуть іще більше людей брати активну участь у розвитку свого міста.