Читать «Дочка Чарівниць» онлайн - страница 130
Дорота Тераковська
— Мабуть, тобі відомо, що я спіймав Істоту з Пісні Єдиної, — шепотів далі Буду захоплено. — За це твій шляхетний батько призначив мене міністром, і тепер вже на цій найвищій посаді служитиму йому найкращими порадами, на які тільки спроможуся. А потім, мій пане, коли корона з його чола перейде на твоє, стану твоїм найвірнішим слугою. І міністром. Уже зараз, завдяки моїм порадам, ти будеш найславнішим серед усіх володарів Імперії. Ти будеш такий же славний, як твій прапрапрадід Урґх І, що завоював цю чудову землю. Він її завоював, але ти, мій молодий, гордий пане, врятуєш її від загибелі…
— …від загибелі? — промурмотів Айок.
— Так, від загибелі, яку їй віщує клята Пісня Єдина, вигадана жорстокими Чарівницями, що несуть зло цій країні. І лише ти можеш відігнати примару загибелі, одружившись зі справжньою спадкоємицею королівського роду Люілів. Пророцтво буде сповнене, бо ж цей рід повернеться на трон. І в той же час ніхто з вас влади не втратить.
— Вона не захоче вийти за мене, — прошепотів Айок у розпачі, — коли довідається, що це я її зрадив, бо я єдиний зрозумів слова Пісні… Вона мене зненавидить!
— А ти не мусиш їй цього казати, мій пане. Хто ж тебе до цього змушує? А ніхто з нас тебе не викриє. Зараз ти підеш до її нових покоїв і натякнеш, що твій батько хоче спалити її на вогнищі, але ти готовий врятувати їй життя, взявши з нею шлюб. Завдяки одруженню вона посяде трон, що належить її родові.
Айок приголомшено слухав. Слова Буду перегукувалися з його думками і мріями минулої ночі, з тією часткою його єства, що виросла з Урґхової крові, з його сімені. Водночас та частка його особистості, яку хлопець успадкував від матері, здригалася як від брехні, так і від інтриги, що мала не дати сповнитись Пісні. Водночас Айок відчував: беручи участь в цій інтризі, він віддає себе в руки Буду — і його охопила огида.
— Пісня Єдина
— Якщо ти бовкнеш таке батькові, він не тільки спалить відразу на вогнищі цю дівчину, але хтозна, чи й ти не горітимеш разом з нею. Тоді Пісня Єдина і так не сповниться, бо Чарам не вистачатиме цієї Істоти — злісно зашипів Буду. — Її життя у твоїх руках. Тож подумай, що ти вибираєш. На другій шальці терезів — довге і щасливе панування роду Урґхів на цій землі. Хочеш ти цього, чи ні, але ти з роду Урґхів, і Пісня Єдина загрожує найближчій для тебе людині — твоєму батькові. Також вона загрожує і тобі! І тебе, і його чекає смерть!
Айок подумав, що це неправда. У нього у вухах ще звучали слова:
Однак хлопець вирішив уже нічого не казати про Пісню Єдину, не видавати її сенсу — тим паче, якщо так мало хто його розуміє. Один раз він сказав — і наслідки виявилися фатальні. Тепер мусить виправити зло, до якого сам спричинився. І хай там не знати які гарні обіцянки дає йому Буду, брехливий слуга його батька і зрадник свого народу.
