Читать «Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах» онлайн - страница 30

Собачий Кріс Оконджо підвів ненадовго голову й подивився на Тіну затуманеним поглядом. Його голова знову впала на ліжко, і він захрипів: «ГУРР-Р-Р-Р-Р-Р-Р-Р…»

2. Швидкісні машини і швидкісні собаки

Мабуть, я й так уже починав одужувати, але візит Тіни мене по-справжньому підбадьорив. І Стрілка теж повеселішала. Тіна погнала додому по газету, а повертаючись, ЗНОВУ врізалася скейтбордом у сміттєвий бак.

Мама вийшла подивитися, звідки такий гуркіт, а я почав спускатися сходами вниз.

— О, Тіно, це ти? — мовила мама. — Ти хотіла, щоб усі знали про твоє прибуття?

— Вітаю! — усміхнулася мамі Тіна. — Як ваше коліно?

— Це вірусна інфекція, — крикнув я зі сходів. Вони обидві подивилися на мене, як на божевільного. — Я просто ставлю фаховий діагноз, — знизав я плечима.

Мама закотила очі і змінила тему:

— Треворе, ти вже встав? Мабуть, почав одужувати? Пропустив три дні школи, а тепер, коли починаються канікули, раптово видужав? Гм-м-м-м. Трохи підозріло.

— Мамо, я був хворий. Ти ж сама знаєш. Але чуєш, Тіна каже, що в нашому місті будуть Тваринячі ігри. Ти читала про це? Стрілка могла б узяти участь.

Стрілка дивилася на нас палкими сяючими очима. Принаймні мені вони здалися палкими й сяючими.

Але мама не оцінила нашого запалу:

— Стрілка? Взяти участь? Треворе, та твоя собака ще в житті не виконала того, чого від неї вимагали. Вона не піддається дресируванню. Морква й та слухняніша за неї.

І мама рушила геть, здивовано вигнувши брови мало не до маківки і демонструючи цілковиту зневіру в талантах Стрілки… і моїх також.

Цікаво, що кожного разу, коли Стрілка робить щось ПОГАНЕ, вона МОЯ собака. Але варто їй зробити щось добре (хоч мушу визнати, що таке стається лише випадково), але ВАРТО їй зробити щось добре чи розумне, як мама з татом одразу кажуть: НАША собака. Крім того, коли і хто пробував дресирувати моркву? Може, ви бачили моркву, яка косить траву на газоні? Або повідомляє по телевізору новини? Звичайно ж, ні.

Ми з Тіною переглянули газету, шукаючи інформацію. Організатори вигадали цілу купу змагань для тварин. Скажімо, конкур, тобто долання перешкод, для коней і для кроликів (окремі види програми).

— Кролики не долають перешкоди! — вигукнув я, але Тіна сказала, що в її двоюрідного брата Арчі є кролик-стрибунець.

— І він прекрасно скаче, — додала вона.

— Він запросто перестрибне будь-яку перешкоду.

— Гей, дивись-но сюди! — заволав я. — Ідеальний варіант для Стрілки — метання диска для собак. Тільки собаки мають не метати диск, а ловити його! Хтось кидає фризбі, а собака має його упіймати. Можу заприсягтися, що Стрілка це виконає. А на який вид ти хочеш заявити Мишку?

Тіна наморщила чоло:

— Найкудлатіший пес? Найледачіший пес? Найтовщий пес? Найважчий пес? Той-що-найдовше-не-рухається пес?

Я згодився:

— Він усе це виграє.

Ми переглянули список змагань. Там були собачі перегони — ідеально для Стрілки. Був біг у колесі для хом’яків, перегони в лабіринті для щурів, перетягування линви для віслюків і змагання з видряпування вгору для котів. Був навіть конкурс «Ані руш!» для комах-паличників. І враз я побачив це. Скейтбординг для собак.