Читать «Інтерв’ю з колоритним дідом» онлайн - страница 100

Жук. Показилися, чи що? Доведіть, що то я! Може, хтось мені яму риє моїми ж руками!

Базлай. А це що? Ось: «...солідний чоловік Жук, але він зацькований кар’єристами усіх рангів, включаючи наладчика шостого розряду Карпа Карповича».

Яєчко. То кого бити будемо, куме?

Жук. Правда очі коле...

Інчук. А ми тібє не в бровь, а в глаз!

Базлай. Далі ще цікавіше. Третя вижимка: «Єслі контора нє схамєньоться, то буде справа-тютюн»,

Нептуневич. Дело-табак.

Базлай. Дякую за переклад. Продовжую: «Вкалує один інженер-стиліст Інчук, а інші будують оченята...»

Нептуневич. Строят глазки.

Базлай. «...будують оченята, і найперший розвратнік — Базлай».

Яєчко. Ну, стилісте!

Жук. Стели, куме, мою чумарку та вкладай стиліста на практичну стилістику, будемо вчити його, сукиного сина, березовим прутом нижче поперека!

Базлай. Тихо! Ось іще перли: «Влаштовують на роботі гулянки, бо заробітки добрячі і дурну силу ніде діти. То парубки, як хильнуть, беруть дам до танцю, помнуть, наобіцяють, а щоб женитися, того від них не діждешся!»

Жук. От Вустя ріже, ніби попові сповідається...

Карпо Карпович. Писателі!

Базлай. А от і юна зміна підкинула: «Самі ні чорта не роблять, а на молодих відіграються. Головний інтелектуальний ідіот впаяв молодому фахівцеві Пахучому дві догани за прогули, бо заздрить його талантові...»

Мері. Хто інтелектуальний ідіот?

Жук. У нас один такий розумний. Базлай, звісно...

Базлай. Ви, хуторянине, хоч резюме дослухайте: «Пора їх усіх понизити, а молодих просунути наперед, молоді їм швидко карк скрутять і візьмуть до нігтя...»

Нептуневич. Шановні! Чули? До цього була... е-е... конструктивна критика і самокритика... Е-е... Стресовий вибух, масовий гіпноз, діалектичне невдоволення... е-е... своєю корисною працею. А останній абзац — пасквільне узагальнення! І догрався до нього інженер-діловод Пахучий. Це його стиль!

Всі. Гнати втришия!

Базлай. Хто взяв до нас це гуано?

Жук. Ти.

Базлай. Я?! (Знімає трубку.) Алло!

Робот (бере трубку). Якого чорта!

Базлай. Кіберику, це я.

Робот. Ай! Уважно слухаю. Перепрошую. Спасибі наперед.

Базлай. Поворуши діодами. Хто дзвонив з приводу Пахучого?

Робот (з виском перекручує плівку). Шеф попросив вас розібратися.

Базлай. І все?

Робот вібрує від напруження, коротке замикання, трубка падає.

Карпо Карпович. Інформаційне перевантаження. Зараз вставлю новий запобіжник. (Йде в закапелок до робота, лагодить його.)

Базлай. Отже, шеф попросив розібратися. Розберемося! Поскільки шеф відбув на міжнародний симпозіум, а потім прибуде на риболовлю, беру керівництво на себе. З колегіальною відповідальністю. (До Нептуневича). Іване Абрамовичу, пишіть порядок денний: «Про принциповість».

Жук. Нащо крутити? Про вигнання цього лобуряки Пахучого!

Базлай. Отак в лоб? Шито білими нитками...

Всі. Правильно, вірно, мудро! «Про принциповість» — ніби про всіх.

Базлай. Колеги! Принциповість — один з важливих чинників делегування повноважень в епоху НТР.

Жук. Делегування повноважень?

Нептуневич. Так формулює соціологія розподіл обов’язків.

Жук. Видумають, чорти собачі! А втім, і соціологам жити треба.