Читать «Інтерв’ю з колоритним дідом» онлайн - страница 93

Андрій Степанович Крижанівський

Базлай. Що за вислови! Ви ж за посадою інтелігентна людина. Працюєте в науковій, так би мовити кузні... Стосовно ж масла кропу, то є більш прогресивний метод: чашечка подвійної чорної кави зранку — і ніби знову на світ народився. Університетська звичка!

Нептуневич. В порядку обговорення, шановний! Дозволю собі контраргумент: останні дослідження Масачусетського технологічного інституту свідчать, що кава лише закріплює певні... е-е... пахощі. Моє кредо: тільки цитрусові! Лимон або грейпфрут а ля натюрель.

Жук. І не кажіть, свояки, і не балакайте, голуби мої сизі, про всі оті університети та закордони! Зранку і поготів, коли пече від перевжитку... тобто, від пережитку минулого,— гаряченького треба! Борщу зо два полумиски вм’яти, картопельки з м’ясцем півказана вперезати — і ніякий дідько лисий вас не вхопить і не поплутає. У моєму селі, приміром, наш городський обід — то, вважайте, поганенька закуска. Отож у дядьків спини, як ночви, шиї, хоч обіддя гни, а в сажу, коли не мотоцикл, то кабаняка, як глобальна ракета, і ніхто ніколи не падає, навіть на храм. Ну, коли вже закрутить, як грішника на пательні, то гранчака зо два можна ляснути. Свого... Без сплошної хімії, під оселедець. А кава, лимон, грип-фрукт — то від лукавого, то від загряничної темноти, що проникає...

Інчук. А єслі гаряче не йдьоть?

Жук. Розсол, куме милий, розсол, на щастя, не перевівся на матінці Землі. Розсол не те що від пере... бору, від раку допомагає. Наші пращури пили, і про рак сном-духом не відали!

Інчук. Пиво з раком — ето харашо.

Базлай. Зранку? Це нокаут. Стосовно до ситуації з Яєчком, пиво, а також шампанське, дають реакцію перманентної дії. І тоді працівник втрачений для суспільства мінімум на людино-день.

Нептуневич. Що й сталося з колегою Яєчком, який не схрумав уранці лимона...

Мері. Фі... Пам’ятаю... Божевільна кримська ніч... Перші промені... Заграва над морем... Заграва у грудях... І смаглявий принц простягає кришталевий наперсток французького нектару — коньяку «Камю».

Вустя. Божествено! Можна й м’ятний лікер... Аби принц був!

Входить кур’єр.

Кур’єр. Як не дасте ставку старшого інженера, переведуся в цирк або до філософів!

Нептуневич. Чому такий песимізм, шановний?

Кур’єр. Тягнув Яєчка волоком до місця проживання.

Всі. Як волоком?!

Кур’єр. А так. По причині нетранспортабельності.

Базлай. А пояснення?

Кур’єр. І ніяких пояснень вони не дали. Мимрили, що вчора ви гуртом приливали премію.

Базлай. Це був акт згуртування нашого молодого колективу!

Кур’єр. А після акту вони стріли знайомого дитячого письменника...

Карпо Карпович. Тоді — амба!

Інчук. Тут Яєчко і дійшов агопея.

Нептуневич. Апогея.

Базлай. А ранком він чим... той... лікувався?

Кур’єр. Вони не доповіли. Вони трохи поспівали і заснули.

Базлай. Які будуть думки?

Всі. Думок нема... Звідки думки... Хай коняка думає, у неї голова велика...

Мері. Попередити...

Вустя. Як не було, а на коліна перед дамою став..,

Базлай. Всі—за. Нептуневич утримався. Порядок — вжили заходів!

Жук. Еге, свояки! На обід, на обід пора, бо охлянемо і тоді яка наука! Нумо в кахве, поки перерва не почалася. Заглянь, куме, в шахву — там у реторті промивка для електронного мікроскопа... Прихопи...