Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 21
Ірина Олександрівна Зінченко
Із урахуванням соціально-юридичних ознак сформульоване визначення одиничного злочину і в кримінальному законодавстві деяких держав. Так, у ч. 1 ст. 25 КК Латвійської Республіки «окремим (єдиним) злочинним діянням визнається одне діяння (дія чи бездіяльність), яке має ознаки складу одного злочинного діяння, або двох, або кількох, пов’язаних між собою злочинних діянь, які охоплені єдиним умислом винної особи і які відповідають ознакам складу тільки одного злочинного діяння».
Очевидно, що всі наведені вище визначення одиничного злочину багато в чому подібні між собою, адже враховують не тільки юридичні критерії, а й соціальну обумовленість таких діянь.
На нашу думку, формулюючи поняття одиничного злочину, передусім, слід розуміти, що воно не є тотожним із загальним поняттям злочину. Поняття злочину, передбачене в ч. 1 ст. 11 КК, є законодавчою абстракцією. Воно визначає за наявності яких ознак суспільно небезпечне діяння визнається злочином. Утім, в реальній дійсності вчиняються не абстрактні, а конкретні злочинні діяння. Залежно від особливостей законодавчого опису, характеру злочинної поведінки суб'єкта та інших чинників ці конкретні злочини можуть бути простими або ускладненими. Безумовно, їм притаманні всі загальні ознаки злочину, однак соціально-правовий зміст одиничних злочинів нерозривно пов’язаний із множинністю злочинів, структурними елементами якої вони і є. Ось чому поза поняттям «множинність злочинів» існування поняття «одиничний злочин» втрачає будь-який сенс.
Ураховуючи точки зору, викладені в літературі, а також на підставі власного аналізу окремих видів одиничних злочинів, спробуємо визначити ознаки, які характерні для цих діянь, а. отже, можуть скласти загальне поняття одиничного злочину.
1. Одиничний злочин завжди є
2. Одиничний злочин може бути: а)
3. Об'єктивні та суб’єктивні ознаки одиничного злочину завжди тісно пов’язані між собою, тобто дії (бездіяльність), що його утворюють, охоплюються