Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 22
Ірина Олександрівна Зінченко
4. Одиничний злочин містить у собі ознаки
Таким чином, оскільки на єдність злочину впливає не тільки соціальна сутність вчиненого діяння, але також і межі диспозиції кримінально-правової норми Особливої частини КК, то у визначенні поняття одиничного злочину мають бути враховані як юридичні, так і соціальні критерії, використовуючи які вказані діяння можна буде відмежувати від множинності злочинів
Виходячи із викладеного,
У Розділі VII Загальної частини КК України 2001 р. інститут множинності набув, як відомо, свого безпосереднього законодавчого закріплення. Вочевидь, що структурним елементом будь-якого виду множинності злочинів є одиничний (окремий, єдиний) злочин. Саме з таких одиничних злочинів і складається їх множинність і саме від ускладнених їх різновидів її необхідно відрізняти. Тому, на наш погляд, цілком логічним наступним кроком законодавця було б нормативне визначення і закріплення безпосередньо в законі окремих видів одиничних злочинів.
Розділ 2. Види одиничних злочинів
2.1. Прості одиничні злочини
Одиничні злочини не є однаковими, а тому виникає необхідність в їх класифікації. Про значення класифікації дуже влучно висловлювався С.В. Познишев, зазначивши, що вона є «першим і надзвичайно важливим кроком, який повинен зробити дослідник будь-якої широкої та різноманітної групи явищ. Як метод вивчення, класифікація має подвійне значення для наукового дослідження: із зовнішнього боку, це захід, що вносить у вивчення систему і порядок, а з внутрішнього боку, це захід, що зумовлює повноту і правильність висновків вивчення».
Як відомо, класифікувати факти, предмети чи явища означає розподілити їх на окремі групи, класи, категорії відповідно схожості між ними та використовуючи для цього будь-яку їх спільну ознаку (підставу, критерій класифікації).
Класифікація (розподілення) злочинів, як і будь-яка інша наукова класифікація, повинна базуватись на визначених формально-логічних правилах. Ці правила вимагають, щоб: а) розподілення здійснювалось лише за однією чіткою підставою; б) обсяг членів класифікації дорівнював у своїй сумі обсягу поняття (явища), що класифікується, і члени розподілення при цьому взаємно виключали один одного; в) класифікація була послідовною і безперервною, тобто від родового поняття слід переходити до видових понять одного й того самого рівня.