Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 116
Ірина Олександрівна Зінченко
У зв'язку з цим з вироку необхідно виключити рішення суду про визнання винним та засудження Г. за частинами 2, 3 ст. 357, частинами 2, 3 ст. 358 КК України, а також перекваліфікувати дії Г. з ч. 5 ст. 185 на ч. 2 ст. 185 КК України, зі ст. 15, ч. 5 ст. 185 на ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки та замаху на крадіжку чужого майна за попередньою змовою групою осіб і призначити йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.
На відміну від загальних обставин,
а) обставини, що виключать одиничний злочин у структурі сукупності злочинів та повторності, не пов'язаної із засудженням за раніше вчинений злочин;
б) обставини, що виключають одиничний злочин у структурі рецидиву та повторності, пов’язаної із засудженням особи за раніше вчинений злочин.
У всіх вказаних випадках вчинений особою одиничний злочин також визнається «юридично нікчемним», так би мовити, піддається забуттю, і не може враховуватися при визначенні сукупності, повторності або рецидиву.
Надамо коротку характеристику обставинам, що належать до першої групи.
Загальна частина КК передбачає сім випадків звільнення від кримінальної відповідальності за вчинений одиничний злочин, а саме у зв’язку: а) з дійовим каяттям (ст. 45 КК); б) з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК); в) з передачею особи на поруки (ст. 47 КК); г) із зміною обстановки (ст. 48 КК); д) із закінченням строків давності (ст. 49 КК); д) із застосуванням до неповнолітньої особи примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК); е) із закінченням строків давності стосовно злочинів, які вчинені неповнолітніми (ст. 106 КК).
Більшість із зазначених видів звільнення від кримінальної відповідальності є обов’язковими і безумовними. Це означає, що вимога закону щодо них має імперативний характер, і зобов'язує суд остаточно і безповоротно звільнити особу від кримінальної відповідальності.