Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 225

348

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 3. — С. 6–7.

349

Див.: Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 40–42.

350

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 18. Проте це роз’яснення потребує деяких уточнень стосовно такого покарання, як штраф, який передбачений як додаткове покарання лише у двох санкціях статей Особливої частини КК (за ч. 1 ст. 144 — до п’ятдесяти і за ч. 2 ст. 367 КК — до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), у яких максимальна його межа є, як видно, нижчою порівняно з максимумом (тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), встановленим для цього виду покарання в ч. 2 ст. 53 КК. Вочевидь, то при призначенні цього додаткового покарання за сукупністю злочинів остаточна його міра не може перевищувати максимальної межі, передбаченої не в ч. 2 ст. 53 КК, а санкціях ч. 1 ст. 144 і ч. 2 ст. 367 КК.

351

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 3. — С. 29.

352

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 18.

353

Див.: Практика судів України з кримінальних справ (2001–2005). — К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 107–109.

354

Тут навмисно говориться про найбільш «простий» варіант наведеної ситуації, бо можливі і більш складні її різновиди, коли, наприклад, особа засуджується не за один, а за декілька злочинів і при ньому встановлюється, що вона ще до проголошення вироку за ці злочини вчинила не один, а декілька злочинів. Можливі й ще більш ускладнені варіанти такої ситуації, коли, наприклад, після засудження за один чи декілька злочинів, виявляється, що особа винна ще у декількох злочинах, одні з яких вчинені нею до, а інші після засудження. Але, незважаючи на їх складність, усі такі ситуації вирішуються за правилами ч. 4 ст. 70 КК, а у деяких випадках ще й з застосуванням приписів ст. 71 КК.

355

Див., напр.: Курс советского уголовною права. (Часть Общая). Т. 2. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. — С. 348; Становский М.Н. Назначение наказания. — С. 389 та ін.

356

Див.: Малков В.П. Совокупность преступлений. — С. 44.

357

Див.: Юшков ІО.Н. Назначение наказания но совокупности преступлений и приговоров. С. 33.

358

Энциклопедия уголовного права. Т.9. Назначение наказания. — С. 597.

359

Див.: Там само. — С. 695–707.

360

Див.: Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. — С. 31–32.

361

Див.: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 26–28.

362

Див.: Рад. право. — 1977. — № 7. — С. 98–99; 1980. — № 10. — С. 76; Рішення Верховного Суду України. — 1999. — С. 79; Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 1. — С. 12–13; Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2006. Вип. 1–2. — С. 70–72; 2007. — Вип. 2(4). — С. 20–22; 2007. — Внп. 4(6). — С. 22–23; Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 83–85.