Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 224

333

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 18.

334

На особливості врахування вікових ознак суб'єкта злочину, які позначаються на застосуванні певних видів покарання, звертають увагу науковці. (Див., напр.: Антипов В.В… Антипов В.І. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання. — К.: Атіка, 2004. — С. 42–55).

335

Автор цих рядків вже звертав увагу на необхідність певних коректив, яких потребує закон у цьому питанні. (Див.: Тютюгин В.И Некоторые вопросы реализации норм об особенностях уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних. — Питання боротьби зі злочинністю // Збірник наукових праць Інституту вивчення проблем злочинності АПрН України. — X.: «Право», 2004. — Вип. 8. — С. 47–48).

336

Див.: Рішення Верховного Суду України. — 2004. — С. 113–114; Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 1. — С. 13; Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 49–50.

337

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2005, — № 10. — С. 14.

338

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 17.

339

Див.: Там само. — С. 19.

340

Див.: Там само. — С. 17.

341

Там само.

342

Див.: Тютюгін В. Призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів // Рад. право. — 1982. — № 7. — С. 57.

343

Див. Рад. право. — 1971, — № 2, — С. 107; 1975. — № 12. — С. 88; 1979. — № 10. — С. 90; 1986. — № 4. — С. 90; 1990. — № 8. — С. 86; Право України. — 1993. — № 5–6. — С. 51–52; 1995. — № 1. — С. 54; Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 42–43; 43–44; 1996. — № 3. — С. 25–26; 42–43; Рішення Верховного Суду України. — 1997. — С. 113; 1999. — С. 75–76; Вісник Верховного Суду України. — 1997. — № 4. С. 38.

344

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 1998. — № 1. — С. 28–29.

345

Див.: Куринов БА. Обеспечение законности и справедливости при назначении наказания // Сов. гос-во и право. — 1971 — № 4. — С. 131–132; Малков В.П. Совокупность преступлений. — С. 268.

346

На це неодноразово зверталася увага в літературі. (Див., напр..: Дуюнов В.К., Цветинович А.Л. Дополнительные наказания: теория и практика. Фрунзе: Изд-во «Илим», 1986. — С. 178–179).

347

Аргументи на підтримку цієї позиції вже наводилися раніше — під час аналізу принципу поглинення покарань. В літературі висловлювалася думка, що стосовно як основного, так й додаткового покарань суд повинен завжди застосовувати лише якийсь один принцип (наприклад, поглинення). Виходячи з цього, наголошувалося про можливість поглинення більш суворим основним покаранням не тільки менш суворого основного, а одночасно і того додаткового покарання, яке було приєднане до останнього. (Юшков Ю.Н. Вказ. праця. — С. 23). Як вже зазначалося, така позиція суперечить закону і тому не знайшла підтримки ні у судовій практиці, ні серед науковців.