Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 109

Системний аналіз положень ст. 70 КК у їх співвідношенні з приписами статей 32–35 КК свідчить, що покарання за сукупністю злочинів може призначатися судом не тільки за умов, передбачених ст. 33 КК, ану випадках, передбачених ч. 3 ст. 32 КК, тобто за наявності так званої повторності-сукупності, якщо, зрозуміло, за жоден зі злочинів, що її утворюють, особу ще не було засуджено.

Який же порядок призначення покарання встановлено законом саме для них ситуацій?

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК при сукупності злочинів, ознаки якої окреслені у ст, 33 КК, суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з ч. 2 цієї статті КК при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

У частині 3 ст. 70 КК зазначається, що до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

Нарешті, ч. 4 цієї норми визначає, що за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті (ст. 70 КК), призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Аналіз ст. 70 КК дає підстави вважати, що за сукупністю злочинів покарання призначається у два етапи.

На першому з них суд призначає покарання за кожний окремий злочин, що входить до сукупності. Зрозуміло, що не можна призначити остаточне покарання за сукупністю декількох злочинів, тобто певним чином об'єднати його у загальну (сукупну) міру покарання, якщо попередньо воно не було призначене судом за кожний конкретний злочин, який входить до цієї сукупності.

Призначаючи покарання окремо за кожен зі злочинів, які складають сукупність, суд має керуватися положеннями статей 50–67 КК, а у разі необхідності — й приписами статей 68, 69, 98-102, ч. 1 ст. 103 КК.