Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 108

Друга встановлює порядок призначення покарання за сукупністю вироків, тобто у разі вчинення особою нового злочину після засудження за попереднім вирокам, але до повного відбуття призначеного ним покарання (ст. 71 КК),

Нарешті, до третьої групи належать правила, сформульовані в ст. 72 КК. які мають, так би мовити, універсальний характер, бо застосовуються судом при призначенні покарання за сукупністю як злочинів (ст. 70 КК), так і вироків (ст. 71 КК). До аналізу цих трьох груп правил ми і звернемося, починаючи його з розгляду приписів ст. 70 КК.

Слід зазначити, що питанням призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків присвячено багато робіт, але переважна більшість з них написана на основі законодавства, чинного ще за радянських часів. Доволі інтенсивно розробляють цю проблему російські науковці й у теперішній час. Що ж стосується робіт з цих питань, які були б написані на основі законодавства, чинного у період незалежності України, а тим більше, після прийняття КК України 2001 року, то їх, нажаль, поки що явно недостатньо. Причому, переважна більшість з них належить або до учбової літератури, або до коментарів чинного законодавства.

Між тим судова практика свідчить, що питання про застосування норм, передбачених статтями 70–72 КК, виникають доволі часто. Так, за даними Верховного Суду України, наприклад, у 2003 р. за всі види злочинів було засуджено 201081 осіб, із числа яких за сукупністю злочинів та сукупністю вироків — 52413 осіб, тобто 26,1 % від загальної кількості засуджених, а за 2004 рік такі дані склали відповідно — 204797 і 54542 осіб, тобто за сукупністю злочинів та вироків було засуджено 26,6 % осіб.

Крім того, як свідчить аналіз матеріалів судової практики, при вирішенні цілої низки питань про призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків суди поки зазнають певних труднощів, а, іноді, приймають і досить суперечливі рішення. Певною мірою причинами цих суперечливих, а, іноді, і помилкових рішень, є недосконалість окремих приписів і самого кримінального закону. Нажаль, далеко не завжди, як буде показано нижче, відповідають положенням статей 70–72 КК і ті роз’яснення, які надає з питань призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків і вища судова інстанція — Пленум Верховного Суду України.

Наведене, на наш погляд, свідчить, що дослідження проблем призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків на теперішній час навряд чи можна вважати вичерпаними. Ці питання, безумовно, погребують свого подальшого дослідження, теоретичного осмислення і висловлення на цій основі відповідних пропозицій та рекомендацій на адресу як законодавця, так і правозастосовчої практики.

2.1. Призначення покарання за сукупністю злочинів

2.1.1. Загальні положення

Призначення покарання за сукупністю злочинів визначається ст. 70 КК, яка є своєрідним доповненням загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК), бо встановлює спеціальні правила (порядок) призначення покарання у тих випадках, коли особа вчинила і обвинувачується судом у скоєнні не одного, а декількох (не менше двох) злочинів, за жоден із яких її ще не було засуджено.