Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 104

Слід також мати на увазі, що при призначенні покарання суд не має права посилатися у вироку на п. 1 ч. 1 ст. 67 КК і враховувати повторність і рецидив як обставини, що обтяжують покарання, коли у диспозиції певної статті Особливої частини КК зазначені види множинності безпосередньо передбачені як ознаки конкретного складу злочину (наприклад, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК). У таких випадках необхідно керуватися ч. 4 ст. 67 КК, згідно з якою, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Таким чином, ч. 4 ст. 67 КК встановлює пряму заборону «подвійного врахування» одних й тих самих (однойменних) обставин. Така заборона повною мірою стосується як повторності, так й рецидиву і зумовлена тим, що «…при іншому підході такі обставини враховувалися б судом двічі: і при кваліфікації злочину, і при призначенні за нього покарання», тоді як «…закон, передбачаючи ці ознаки в диспозиції статті, враховує їх наявність шляхом встановлення певних меж караності в санкції». Між тим судова практика з цього питання ще припускається помилок.

Так, вироком Хмельницького міського суду С. засуджено за ч. 2 ст. 309 КК за те, що він повторно незаконно виготовляв, придбавав та зберігав з метою збуту, а також збував наркотичні засоби.

У касаційній скарзі засуджений просив пом’якшити йому покарання.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила її з таких підстав. Висновок суду про доведеність вини С. у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку. Дії засудженого за ч. 2 ст. 309 КК кваліфіковані правильно.

Проте мотивування апеляційним судом обрання більш суворого покарання не відповідає вимогам закону. Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини нього Кодексу як ознака злочину, яка впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.