Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 102

Сукупність вироків неспроможна охопити і всі можливі випадки повторності злочинів, які пов’язані із засудженням особи. Згідно зі ст. 32 КК, повторність утворюється лише тотожними злочинами, іноді однорідними (якщо це прямо зазначено в Особливій частини КК), а для сукупності вироків має значення не вид злочину, а час його вчинення — між постановленням вироку, але до повного відбуття покарання.

Отже, якщо засудженим за необережний злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинено, наприклад, новий необережний чи умисний злочин, різнорідний з першим, то дана ситуація має розглядатися як сукупність вироків, проте вона не є ні повторністю, ні сукупністю, ні рецидивом злочинів.

Таким чином, можна погодитись із В.П. Малковим щодо існування особливих випадків поєднання двох чи більше злочинів, які не охоплюються визначеними в законі видами множинності злочинів. Однак найменування таких випадків «сукупністю вироків» викликає певні сумніви.

Вирок — це найважливіший акт правосуддя, який постановляється від імені держави, це завжди письмовий офіційний процесуальний документ. Згідно зі ст.327 КПК України якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене кримінальним законом. В кримінальному праві поняття сукупність вироків пов'язане із особливими правилами призначення покарання, визначеними в ст. 71 КК, а не з видом злочинної діяльності особи. Множинність злочинів, навпаки, є об’єктивно існуючою ситуацією вчинення особою (групою осіб) двох чи більше злочинів. Вона має місце незалежно від судових рішень, хоча інколи (при рецидиві) може бути з ними пов'язана. Тому при віднесенні сукупності вироків до виду множинності злочинів порушуються логічні принципи поділу понять, зникає єдина підстава для класифікації множинності, перекручуються її специфічні юридичні ознаки.

Ґрунтуючись на висловленому, вважаємо, що сукупність вироків не можна розглядати як вид множинності, хоча вказана проблема, безумовно, потребує подальшого наукового обговорення.

1.6. Кримінально-правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів

У статті 35 КК сформульовані положення, згідно з якими визначається кримінально-правове значення множинності злочинів. Так, повторність, сукупність та рецидив ураховуються при: а) кваліфікації злочинів; б) призначенні покарання; в) вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності чи г) звільнення від покарання.