Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 100

І. О. Зінченко

Чинний КК не містить поділу рецидиву на види, однак в науковій літературі пропонуються різні класифікації даного виду множинності. Кожна з цих класифікацій має право на існування, тому що дозволяє з’ясувати сутність рецидиву, визначити ступінь і характер суспільної небезпечності його видів, а також особливості його впливу на кримінальну відповідальність і індивідуалізацію покарання.

Залежно від характеру вчинених злочинів рецидив поділяється на загальний і спеціальний.

Загальний рецидив має місце там, де особа, в якої є попередня судимість за умисний злочин, вчиняє новий умисний злочин, що є різнорідним з попереднім. Загальний рецидив не впливає на кваліфікацію, але згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 КК розглядається як обставина, що обтяжує покарання.

Спеціальний рецидив має місце там, де особа, що має судимість за умисний злочин, вчиняє новий умисний злочин, тотожний або однорідний із попереднім. Наприклад, особа, що раніше була засуджена за обман покупців або замовників, знову вчиняє такий же злочин (ч. 2 ст. 225 КК), або особа, що має судимість за грабіж, знову вчиняє крадіжку. Спеціальний рецидив є більш небезпечним і передбачається в окремих статтях Особливої частини КК як кваліфікуюча ознака злочинів, Наприклад, в статтях 133, 164, 165, 201, 296 КК цей вид рецидиву формулюється шляхом вказівки на вчинення злочину особою, «яка раніше була судимою за такий злочин».

В літературі можна зустріти інше розуміння спеціального рецидиву. Зокрема, А.А. Примаченок вказує, що спеціальний рецидив — це вчинення особою, що має судимість або невідбуте покарання, аналогічного чи схожого злочину. Зазначимо, що навряд чи доцільно замість усталених понять «тотожний та однорідний злочини» вживати поняття аналогічний, схожий злочин тощо, так само, як із стану судимості відокремлювати невідбуте покарання, адже особа все одно при невідбутому покаранні вважається судимою.

За кількістю судимостей рецидив поділяють на простий (однократний) і складний (багаторазовий).

Під простим рецидивом розуміють вчинення умисного злочину за наявності лише одної судимості за попередній умисний злочин.

Складний рецидив має місце при вчиненні нового умисного злочину за наявності декількох (двох та більше) попередніх судимостей за раніше вчинені умисні злочини. Простий і складний рецидив можуть утворювати як різнорідні, так і однорідні, і тотожні злочини Якщо злочини різнорідні, то рецидив одночасно є загальним і простим (чи складним), наприклад, особа, що має непогашені суді мості за крадіжку та хуліганство, вчиняє зґвалтування. При наявності судимостей за однорідні (тотожні) злочини, скажімо, за декілька грабежів, вчинення нового грабежу чи крадіжки утворить спеціальний складний рецидив тощо.

За ступенем суспільної небезпеки розрізняють рецидив пенітенціарний і рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів.