Читать «Адвокат із Личаківської» онлайн - страница 135

Замість відповіді інженер Адам Вишневський рішуче ступив йому назустріч.

Та враз зупинився.

Так само рішуче розвернувся.

Не кажучи ні слова, підійшов до прочиненого вікна. Сів на підвіконня, розвернувся, перекинувся на живіт.

Мить – і ковзнув донизу.

Приземлився майже нечутно. Не стримавшись, Клим підбіг, визирнув у ніч. Нікого не побачив, нічний візитер примарою розчинився у темряві.

Кахикнули.

Повернувшись, Кошовий втомлено зітхнув, кивнув лікареві:

– Впоралися. Я думав, буде гірше. Що скажете, Шацький? Мовчали весь час, так на вас не схоже…

З ліжка долинуло знайоме цокання губами.

– Жаль, не можна розказати моїй Естер про ваш геній, пане Кошовий.

– Нам з вами буде що їй розказати, – заспокоїв його Клим. – Хоча б про те, як я запросив вас до себе й ви так перебрали наливки, що довелося лишати гостя тут. Ви самі запропонували таку легенду, бо ліпше знаєте свою дружину.

– Доведеться вносити корективи, – у голосі Шацького звучав смуток.

– Ви про що?

– Заради збереження наших спільних таємниць, пане Кошовий, доведеться піти на ще більшу жертву.

– На яку?

– Вей, на ще більшу ганьбу. – Йозеф зовсім по-дитячому шморгнув носом, чого від самого початку знайомства Клим за ним не помічав. – Коли той чорний велет заліз у вікно й став просто наді мною, зробилося дуже страшно. Я напустив у кальсони. Таке пояснити складно навіть моїй фейгале.

Кошовий розумів – не можна так поводитися.

Розумів – і все одно не стримався.

Зареготав, хай би там як не ображався на нього потім Шацький.

1908 рік, Львів, вулиця Личаківська

Вони зустрілися вперше за два тижні.

Клим не шукав зустрічі. Хоча була б можливість – не тікав би від неї. Та надто в різних колах оберталися вони з Магдою Богданович, аби перетнутися не випадково. Тим більше, цими днями Кошовому, чесно кажучи, було не до того.

Ледь не щодня доводилося бувати в поліцейському департаменті – Ольшанський мусив списувати стоси паперу про завершення слідчих дій. Клим по вбивству Євгена Сойки проходив одним із основних свідків, тож зрозуміло, чому саме його свідчення були такими важливими. Заразом погодився не висувати звинувачення проти Зенека Новотного. А оскільки чубатий батяр після вбивства Любчика Ціпи почав цвірінькати так, що не зупиниш, Ольшанського цілком удовольнило його зізнання: злодій змусив піти з собою ледь не силоміць, погрожував, шантажував, а потім тицьнув золотого годинника як частку, велівши не плескати язиком. Хто там і як далі підключився, з яких статків оплатили дорогого адвоката – то вже Клима не обходило.

Новотного незабаром випустили, й за співучасть у крадіжці батяр навряд чи буде суворо покараний. Тим більше що фігурують у цій справі значно важливіші особи.

Шацький після їхньої нічної пригоди так само зник надовго. Клим думав провідати лікаря, поміркував, дещо склав, прикинув – і вирішив утриматись. Перед тим Йозеф не раз і не два давав своїй Естер привід для прочухана й зараз напевне зайнятий своєю прямою справою – лікуванням зубів. Байдики слід відробляти, і, поклавши руку на серце, Кошовий з таким підходом погоджувався. Тож самотність та одноманітність, котрі замінили раптово шалений вир подій, прийняв як належне.