Читать «Записки в узголів’ї» онлайн - страница 40

59. Коли молодий чоловік з гарної родини…

Зовсім гидко, коли молодий чоловік з гарної родини вимовляє ім’я простої жінки, нібито він її добре знає. Навіть якщо він дуже добре знає її ім’я, все одно треба зробити вигляд, ніби він його не пам’ятає.

Вночі ж ходити до опочивалень придворних дам – погана справа, проте, коли йдеш до служниці з господарського відомства, яка живе за межами палацу, краще взяти з собою якогось слугу, щоб він її покликав. Небезпечно кликати самому, оскільки його можуть упізнати з голосу. Проте якщо це служниця найнижчого рангу, можна кликати й самому.

60. Коли у молодика або в маленької дитини…

Дуже добре, коли у молодика або в маленької дитини пухленькі щічки.

Також повнота підходить губернаторам провінцій, вищим чинам, оскільки так вони здаються поважнішими.

61. Якщо погонич бика…

Якщо погонич бика має брудний одяг і йде позаду екіпажа, у цьому нічого поганого немає, але якщо він іде попереду і всі на нього дивляться, то немає нічого гіршого.

Якщо людина навіть не найвищого рангу кудись їде, то вона також не піде поруч зі слугами, а поїде в екіпажі, нехай і трохи старому.

Бик біжить так швидко, що погонич натягує повіддя.

Чоловік же цей дуже стрункий. Штани його пофарбовані у два кольори, темніший – внизу.

Зачіска… Проте це не так важливо.

Одяг червоного або жовтого кольору.

Який же він гарний, коли швидко проїжджає повз храм.

62. Коли я проїжджала повз будинок одного вельможі…

Коли я проїжджала повз будинок одного вельможі, то побачила хлопчика років десяти. Волосся в нього було гарне, хоч і трохи задовге. Поруч із ним був також хлопчик років п’яти, волоссячко якого кучерявилося, а його щічки були рожевими та повненькими. Вони грались із луком. Мені захотілося зупинити екіпаж, обійняти їх та всадовити до себе.

63. Зазирнувши до внутрішніх воріт…

Одного дня я їхала повз якийсь будинок і побачила, що ворота до внутрішнього двору відчинені. Там стояв екіпаж із кузовом, зробленим із листя пальми. Пурпурні завіси всередині були дивної якості. Просто прекрасний екіпаж. По двору бігали чиновники п’ятого та шостого рангів. Шлейфи їхнього церемоніального одягу були заткнуті за пояс. У руках вони тримали віяла і зовсім ще чисті таблиці. Охоронці також були при параді і за спинами тримали сагайдаки. Потім до них вийшла дуже гарно вдягнута служниця і запитала:

– Чи тут люди такого-то хазяїна?

На це варто було подивитися.

64. Водоспади

Водоспад Отонаші – «Беззвучний». Дуже красивий.

Водоспад Фуру відомий тим, що його колись відвідав імператор, який відрікся від престолу.

Водоспад Начі знаходиться в Кумано, і вже через це його вигляд пронизує до глибини душі.

Водоспад Тодорокі – «Той, що гримить», справді чарує своїм гурчанням.

65. Мости

Міст Асамудзу – «Мілка вода».

Міст Наґара – «Довга ручка».

Міст Амахіко – «Луна».

Міст Хамана.