Читать «Записки в узголів’ї» онлайн - страница 147

125

Бог Кацураґі – згідно з однією легендою, божество Кацураґі був такий потворний, що вдень не показувався людям на очі, а саме тому не зміг добудувати моста між горами Кацураґі та Кімбусен, який йому доручив буддійський священик.

126

Церемоніальна завіса (яп.: кічьо) загороджувала знатних дам, коли вони з кимось вели розмову. Згідно з етикетом дивитися на них було заборонено.

127

Бог Тадасу – бог правди.

128

Дадзайфу – велика адміністративна область на півдні Японії.

129

Якуші – Будда, що зцілює від страждань.

130

Манджю – божество мудрості. Зображується сидячим на леві, зліва від Будди.

131

Дхарни (санскр.) – молитви-звертання до богів; різняться залежно від буддійської секти.

132

Танок Суруґа – народний танок східної провінції Суруґа, зображав, як небесна фея спускається на землю.

133

Танок «птахів» – батьківщина цього танцю – Індія. Виконували його чотири дівчини, які були в одязі з пір’я, вони зображували райських птахів.

134

Аодзаші – корж, приготовлений із зеленої пшениці.

135

Ріка Асука – у цієї ріки русло часто змінюється, а тому вона зазвичай асоціюється з мінливим коханням.

136

Цураюкі (Кі-но Цураюкі, 859–945) – відомий поет, укладач поетичної антології «Кокін-вака-шю».

137

Мікадо – імператор.

138

Країна Оварі – провінція, що розташована на сході острова Хоншю. Мешканці її мали репутацію грубих та неотесаних людей.

139

Імайо-ута – «пісні на сучасний лад», лірична пісня в чотири або у вісім рядків. Виникла під впливом буддійських пісноспівів у середині доби Хейан.

140

Як від дощу прибуває вода – відомий вірш у збірці «Кокіншю»: «Як від дощу, // Прибуває вода // У заплавах ріки Йодо. // Там, де ріжуть очерет. // Так росте і моє кохання».

141

Бон (яп.: о-бон мацурі) – японське свято поминання духів пращурів і померлих.