Читать ««...Моє дружнєє посланіє». Вибрані твори» онлайн - страница 182

22

Псальма (духовна пісня) «Ісусе мій прелюбезний».

23

Людина, котра носить за сліпим жебраком торбу для милостині.

24

Карета, запряжена шістьма кіньми.

25

Послання адресоване українському письменнику Г. Квітці-Основ'яненку (1778–1843).

26

І.Підкова (?-1578) – запорозький козак (до 1577 р.), молдавський господар (у 1577–1578 pp.). Воював проти турецько-татарських загарбників, проте участі в морських походах не брав.

27

Синоп – місто в Туреччині на Чорному морі.

28

Царград (Царгород) – давня слов'янськаназва Константинополя (Стамбула), що був столицею Туреччини.

29

Гайдамаки – учасники народно-визвольної боротьби на Правобережній Україні XVIII ст. проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту. Найзначнішого розмаху гайдамацький рух набув у 1768 р. – під час Коліївщини.

30

Т. Шевченко іронізує над тематикою тогочасної салонної поезії, міщанськими смаками.

31

Cклади в церковнослов'янському букварі.

32

Оксія – знак наголосу над складом у церковнослов'янських книжках.

33

Щирий батько – конференц-секретар Академії мистецтв, історик мистецтва В. Григорович (1786–1865); сприяв викупу Т. Шевченка з кріпацтва.

34

Інтродукція – вступ до великого музичного або літературного твору. Тут: історичний вступ.

35

Йдеться про Річ Посполиту.

36

Шляхта – привілейована суспільна верства у Речі Посполитій.

37

(пол.) – «Не дозволяю! Не дозволяю!»

38

Конфедерації – військово-політичні об'єднання польської шляхти в XVI–XVIII ст., метою яких було збереження привілеїв шляхти та католицької церкви. Були спрямовані проти королівської влади, гнобили місцеве населення.

39

Йдеться про Барську конфедерацію 1768р.

40

«безпритульний, бродяга».

41

(євр.) – слухай-но; чи чуєш?

42

народня весільна пісня.

43

(від грецьк. «схизма» – розкол) – так зневажливо називали в Речі Посполитій православних, неуніатів.

44

Пісня, перейнята Т. Шевченком або з усної народної традиції, або з інтермедії.

45

(пол.) – «Ми живемо, ми живемо, Польща не загинула.»

46

Йдеться про російську імператрицю Катерину II. Під час Коліївщини ширилися чутки. що вона підтримує гайдамаків і падарувала їм ножі для боротьби.

47

Залізняк Максим (близько1740-?) – один із керівників Коліївщини. Загинув на каторзі в Сибіру.

48

Гонта Іван (?-1768) – один із керівників Коліївщини. За наказом польських королівських властей закатований на смерть.

49

Домаха – шабля.

50

Кінні narodowi – польська кіннота.

51

Убивство І. Гонтою рідних синів не є історичним фактом.

52

Йдеться про столицю Османської імперії Стамбул.

53

Скутар – передмістя Стамбула, де розташовувався султанський палац, великі мечеті.

54

Грозова ніч.

55

Сотник – в Україні XVII–XVIII ст. особа, яка очолювала сотню – військову й адміністративно-територіальну одиницю.

56

Братський – Київський братський монастир або школа при ньому.

57

Голінний – здібний, охочий до чогось.

58

Землі Запорозької Січі після її зруйнування (1775 р.) дісталися колоністам.

59

Т. Шевченко звертається до Б. Хмельницького (його гетьманською резиденцією був Чигирин).

60

(старослов.) Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Івана, глава 14, вірш 17.