Читать «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» онлайн - страница 57

– Зірно в ніч на Різдво – добре вродять жито й овес.

– Зірно перед Великоднем – на добрий врожай овочів.

– Сонце заходить велике, червоне – жди вітряної погоди.

– Сонце опівдні починає бриніти, наче затьмарюється, – до дощу.

– Викочується вранці яскраво-жовте сонце – погідний день і ще три дні.

– Якщо місяць взимку дуже яскравий – на холодну мокру погоду.

– Як правило, дощова погода припадає на ті періоди, коли місяць зменшується.

– Малий серпик місяця ніби надщерблений – до переміни погоди.

– Рання зірка (Венера) ніби побільшала, стала світло-блакитною – різко потепліє.

– Багато зір (без хмар) на сході – на морозну погоду.

– Білі хмарки над Возом (Велика Ведмедиця) на Трьох святих (12 лютого) – добре вродить гречка.

– Не видно зір на Святвечір (6 січня) – тривожний рік.

– Перша зоря увечері перед Водохрещем (18 січня) з півдня – добрий рік.

– Найвищу зорю (Полярна – В. Л.) побачив (побачила) на Благовіщення (7 квітня) – буде успіх у тебе і в роду.

Страхи, або Чого не варто боятися

З самого раннього дитинства людина, крім того що радіє, сміється, розмовляє, робить вчинки й кидає комусь виклик чи приймає виклик від когось, ще й боїться. Це теж природне почуття, адже людина – жива істота, до того ж наділена відчуттями, іноді гострими, а ще фантазією, часом неабиякою.

На нашому хуторі, за яким починався ліс, було чого боятися. Шум дерев, навіть шелест листя, тріск гілки під ногою чи лапою невідомо кого, зітхання, окрики звірів чи птахів, крик сови (пугача), далеке вовче виття – усе це наповнювало життя таємничістю. І страхом. Боялися ми, малі, часом і дорослі. Хоча коли довго живеш, скажімо, на хуторі, на те, що іншого лякає, вже не звертаєш уваги. Принаймні, великої уваги. Уявляю, що почувала б міська людина, яку б залишили ночувати саму на такому хуторі.

І весь час, скільки пам’ятаю, бабуся Палажка… проганяла страх. З хутора, а головне – з наших душ.

Ось деякі її настанови щодо страху:

– Не бійся – Бог знає, коли тебе захистити.

– Усе живе, яке тибе лякає, тоже боїться.

– Як замахнеться хто сильніший, подумай, що то він себе самого б’є, і мусить він одвести руку і другою помахає.

– Порозумітися можна і з мурахою, птахою, лисицею, вовком.

– Пес чи вовк чують твій страх. Али при зустрічі не замахуйся, крикни менше та голосніше, повторюй одні й ті слова, а ще кажи слова, які б сказав людині. Пес зрозуміє, як кажеш «песик», але ричатиме на твої чорні слова.

– Старі люди кажуть, що гадюка повзає, щоб, зустрівши людину, напитися неїного страху. Не нападай першим на змію, вона й ни зачепить. Забравши твій страх, поповзе далі. Кажуть люди: людину, яка стоїть, змія ніколи ни вкусить.

– Три найбільші оборони від нечистої злої сили – хрест, свічка і свячена вода.

– Хрест виставлєй, тико коли сила велика проти тибе йде. А ліпше, як чуєш небезпеку од чогось чи од когось, торкнися правою рукою, найліпше трьома пальцями, котрими хрестишся, натільного свого хрестика, а подумки молитву прокажи, яку знаєш, – «Отче наш» або звернися до свого святого, іменем якого наречений ци наречена. Казала мені жінка їдна, що помагає коротка молитва «Ісусе, поможи прогнати з дороги того, хто недобрим стрівся. Три зірки на небі, три дороги пройду, три рази молитву прокажу. Амінь».