Читать «Сини Великої Ведмедиці» онлайн - страница 293

_{Чапа — «Хитрий Бобер», або просто Бобер — син негра, що втік з рабства, і жінки з Ведмежого братства.}

_{Ряба Корова — Боброва бабка.}

_{Медова Квітка — Боброва небога.}

_{Грозова Хмара — Боброва небога.}

_{Ящірка — подруга Грозової Хмари.}

_{Чотанка — «Флейта», літній шанований воїн.}

_{Старий Крук — воїн.}

_{Молоді Круки — його сини.}

_{Шонка — «Собака», воїн.}

_{Татокано — «Антилопа», розвідник і бігун, згодом — Генерал.}

_{Ігасапа — «Чорна Скеля», молодий воїн і розвідник.}

_{Огітіка — «Жахливий», вовкодав.}

_{б) Інші дакоти:}

_{Татанка-йотанка — «Відпочиваючий Бізон», найвпливовіший чаклун з племені тетон-дакота.}

_{Кривавий Томагавк — начальник табірної поліції в резервації.}

_{в) Індійці з інших племен:}

_{Тобіас — відомий ще як Шеф де Лю (Вовчий Вождь) або Шунктокеча (Вовк), делавар, розвідник американської армії.}

_{Гірський Грім — ватажок загону сітсікау, що зробив наскок на володіння дакотів.}

_{Сітопанакі — «Ноги якої співають, коли вона йде», сестра Гірського Грома.}

_{Шудегатша — «Дим», понка.}

_{г) Білі:}

_{Адамс — син фермера, раурайтер.}

_{Томас і Тео — пастухи (ковбої), згодом — раурайтери.}

_{Фред, або Фредді Кларк, прозваний Червоним Лисом, — шукач золота, мисливець, розвідник, контрабандист, довірений полковника Джекмана.}

_{Пако Бакеріко, відомий під прізвиськом Моніто («Мавпочка»«), король контрабандистів.}

_{Беззубий Бен — торговець хутром і трактирник.}

_{Великий Джонні — трактирник.}

_{Майор Самуїл Сміт — комендант передового форту.}

_{Кет — його дочка.}

_{Антоні Роуч — лейтенант, згодом капітан.}

_{Полковник Джекман.}

_{ЛІЗЕЛОТТА ВЕЛЬСКОПФ-ГЕНРІХ ТА ЇЇ РОМАН «СИНИ ВЕЛИКОЇ ВЕДМЕДИЦІ»}

_{Лізелотта Вельскопф-Генріх народилася 15 вересня 1901 року в Мюнхені, в родині адвоката. Діставши у рідному місті вищу економічну й історико-філософську освіту, вона цілком присвячує себе літературній діяльності, яку розпочала ще у студентські роки. Та на перешкоді її широким творчим задумам став фашистський державний переворот 1933 року. Бути підспівувачем у гітлерівців письменниця не хотіла і стала на шлях активної політичної боротьби у лавах бійців руху Опору. Антифашистська діяльність її спочатку проходила в провінції, а з 1943 до 1945 року — у самому Берліні. Після розгрому фашизму Лізелотта Вельскопф-Генріх активно включилась в адміністративно-господарську та громадську роботу в Німецькій Демократичній Республіці.}

_{З 1949 року вона — науковий співробітник університету імені Гумбольдта, а з 1960 року — професор стародавньої історії того ж університету.}

_{Лізелотта Вельскопф внесла вагомий вклад у становлення нової літератури в Німецькій Демократичній Республіці. Першим визначним твором її був роман «Сини Великої Ведмедиці» (1951), широко відомий тепер не тільки на батьківщині письменниці, а й за межами Німеччини. Інтерес читачів до цієї книги пояснюється гарячою симпатією Вельскопф до справедливої боротьби індійців у Сполучених Штатах Америки проти колонізаторів. Увагу письменниці приваблювала також доля робітничого класу Німеччини у часи Веймарської буржуазно-демократичної республіки і в жорстокі часи фашизму. Цій темі Лізелотта Вельскопф присвятила трилогію «Двоє друзів» («Двоє друзів», «Шляхи розійшлися», «Побачення знову»). Це зворушлива історія життя двох інтелігентів протягом 1928–1945 років. Трилогія, написана в 1956 році, викликала чималий інтерес у німецьких читачів і була предметом досить великої дискусії в критиці Німецької Демократичної Республіки.}