Читать «Любов, Президент і парадигма космосу» онлайн - страница 132

— Маєш на увазі всесвітній тероризм? — супить брови Сікора, суворо дивлячись у вітрове скло.

— Всесвітній… А, може, й космічний! Наша наука перед цим ще безсила. Вона досі чіпляється за закони квантової механіки і марксистського матеріалізму. А ми ж — діти Космосу. Що тобі казати, Серже? Ти сам постраждав від них. Це вони, космічні терористи, загнали ваш корабель «Салют» у часову дірку на шістдесят років. Але, слава Богу в Космосі є і справжні Боги. Можемо назвати їх: єдиним Богом, Богом Розуму, Богом Гармонії.

Вирішують їхати в готель до барона Реттігана. Пізній час, чи не зайшов повечеряти в ресторан? Так і є, умостився скромненько за пальмовою діжкою, п’є чай. Побачивши сина в пом’ятій джинсовій сорочці, зривається на ноги, склянка перекинулася, старий хапливо застібує ґудзики свого чорного піджака.

— Мені сказали, що ти живий, — лепече він сухенькими губами, обнімаючи Теренса. — Мушу летіти у Штати. Погані справи!

— В «Мажестік-12»? — насторожується Теренс, відсовуючи від себе тарілку, в яку перелився чай.

— В «Мажестік».

— Я повернусь і ми наведемо там лад.

— Адміністрація завжди була до мене прихильна, — каже старий. І тут він згадав раптово: — Хутко в номер! За півгодини звернення американського президента до нації!

— В Криму транслюють передачі американського Конгресу? — не може втямити Теренс.

— Для мене зроблять, як виняток… — старий морщить в усмішці губи: — Ясна річ, за добрі гроші.

Старий розплачується, і всі піднімаються в баронів люкс. Тут важкий дух, чути запах нашатиря, валеріани, мабуть, була «швидка» і рятувала старого барона. Скрізь розкидані газети. «Люкс» геть не п’ятизірковий. Проте стоїть великий телевізор, екран не вимкнуто, чути тріск ефіру.

Знизу приносять пляшку сухого вина.

— Тату, прошу тебе: не муч мене! — благає син. — Нащо ти всадовив мене перед цим одороблом? Я хочу погомоніти з тобою.

— Мусиш почути свого президента. Боюся тільки, чи наш друг втямить англійську?

— Він знає навіть космічну, тату! — кидає жартом син. — Ну, в крайньому разі, якщо наш президент оголосить війну Росії, ми цю маленьку деталь перекладемо містеру Сікорі.

На екрані Президент Сполучених Штатів. Він одразу ж переходить до суті справи:

— … Мене найбільше тривожить стан речей в ближньому і далекому космосі. Колись тему космосу зачіпав наш великий попередник Джон Кеннеді. Напевне, не всі знають про його секретні зв’язки з інопланетними гістьми Америки. Це доведений факт. Я не хочу копирсатися в минулому. Я хочу тільки нагадати, що у Джона Фітцжеральда Кеннеді були серйозні неприємності у зв’язку з тими контактами. Подейкували навіть, що він точно знав місцезнаходження основних баз НЛО в Андах, їх глибину і кількість, характер пришельців, їхні наміри і претензії до нас. Начебто був укладений договір позаземних із деякими американськими фірмами, зокрема з усім відомим центром «Мажестік-12»… (При цих словах старий барон збілів і аж затиснув кулаком рот, мовби з його вуст ось-ось мав вихопитися крик протесту)… Люди з «Мажестік-12» проводили в той час досить сумнівні операції в космосі, були випадки прямої змови з деякими НЛО, які вважалися апаратами «сірого світу», випадки нападу на інші об’єкти неземного походження і навіть участь американських ВВС в боях «сірих» і «білих». Не маю підстав стверджувати, що це чинилося із сприянням саме з боку «Мажестік-12». Сьогодні група «Мажестік-12» являє собою активно діючу силу по захисту нашої конституції, хоча й не позбавлена певних егоїстичних амбіцій. Мене, як президента, насторожує інше — питання міжнародної співпраці. Знову вперед виходять росіяни. А що стосується української нації, її вельми активно просперуючої держави, то тут я з усією серйозністю мушу заявити про наявність в діях України деяких прикрих для Сполучених Штатів тенденцій. Більше того, як нам стало відомо з позавчорашнього виступу в парламенті Україні (Верховній Раді) українського Президента, він і його адміністрація воліють іти шляхом односторонніх дій, надто в кримського регіоні і взагалі в чорноморському ареалі. Україна зробила першу спробу освоєння енергетичних запасів нашої планети, українці відверто прагнуть захопити енергоресурси земного ядра. Чому українці не консультуються з американською адміністрацією? Ми висловлюємо свій осуд цим діям і залишаємо за собою право вчинити в зоні Карибів аналогічні кроки…