Читать «Бацила карбоната» онлайн - страница 50
Анатоль Франс
І ще одна незрозуміла досі таємниця розкрилася перед захопленим Олесем. З самого початку, з того часу, як він був свідком нападу жандармів на «Люцифер» у Фонтіверосі, його глибоко вразило те, що кулі з рушниць і кулеметів неспроможні були вразити тіло сіро-зеленого велетня. І це було одним з найдотепніших винаходів Сивого Капітана.
Енергії в його розпорядженні було скільки завгодно, заощаджувати її було б просто смішним, недоцільним. Складна звивиста система дротів обвивала все велетенське тіло «Люцифера», ховаючись під його сіро-зеленою оболонкою. В разі потреби до цієї системи дротів одним поворотом важеля включався найміцніший електричний струм високої напруги. І «Люцифер» перетворювався на величезний електромагніт, навколо якого створювалося магнітне поле нечуваної сили. Жодна металічна річ зовні не могла наблизитися до цього електромагніту, пробитися крізь його надпотужне поле. Кулі втрачали свою вбивчу силу, потрапляючи до того поля, і безсило падали вниз, на землю.
Але й цього було мало. Включаючи ще міцніший струм, збільшуючи потужність магнітного поля, Сивий Капітан досягав ще страшнішого ефекту. Кулі починали відштовхуватися від «Люцифера» і летіли в тому напрямі, звідки вони прилетіли. Кулі, випущені в «Люцифер», перетворювалися на зброю, скеровану проти тих, хто стріляв.
Так само за допомогою електричних приладів Сивий Капітан мав змогу і спиняти звичайні автомобілі і всі чисто мотори внутрішнього згорання.
Всі такі мотори мали електричне запалювання. А на «Люцифері» був влаштований потужний генератор ультракоротких хвиль. Випромінювання цього генератора намагнічувало електричне запалювання моторів, всі їх металічні частини. Запалювання переставало працювати, і мотори перетворювалися на безпорадне накопичення деталей.
Надзвичайна, чудесна машина! Талановитий витвір людського розуму, який здійснив те, про що людство тільки мріяло.
Раптом думки Олеся увірвалися. Він помітив, що легке погойдування, яке свідчило про рух машини, припинилося. Зупинка. Він подивився на екран. Але там не було видно нічого цікавого. Поле, телеграфні стовпи, вдалині — невеличкі хатинки. В чому ж річ? Юнак поглянув на Сивого Капітана. Але той, нахмуривши волохаті брови, мов чекав чогось і сам. Чого саме?
Ось біля одного телеграфного стовпа з’явилася висока постать людини в синьому комбінезоні. Хто це? Валенто Клаудо! Що він робить?
Олесь бачив, як Валенто Клаудо швидкими кроками підійшов до стовпа і зірвав з нього якусь об’яву. Мабуть, вона була зовсім свіжа, недавно приліплена, бо відірвалась дуже легко. Розмахуючи нею в повітрі, Клаудо повернувся назад.
Пролунав сигнальний дзвоник і «Люцифер» рушив далі. Розчинилися двері — і до каюти керування швидко увійшов Валенто. Він простягнув зірвану об’яву Сивому Капітанові і став на його місце перед штурвалом.
Великі, жирні літери говорили:
«До відома населення. Останнім часом на території Іберії з’явився державний злочинець, який називає себе Сивим Капітаном. Насправді це біглий інженер Ернан Раміро, який винен в багатьох державних злочинах і давно вже розшукується поліцією.
Кожен, хто має відомості про місце перебування вищезазначеного Ернана Раміро, повинен негайно сповістити про це найближчих до нього чиновників поліції під страхом суворої кари. За викриття місця перебування Ернана Раміро призначається нагорода в 100 тисяч пезет, яка буде негайно видана кожному, хто дасть поліції відповідні відомості.
