Читать «Капітани піску. Габрієла» онлайн - страница 431

Жоржі Амаду

У відповіді Педро Арканжо відбивається ставлення Амаду до цієї проблеми, його загальне розуміння бразильської культури, його сприймання латиноамериканської цивілізації: «По-перше, як я вам вже сказав, мені подобається танцювати й співати, я люблю святкування, передовсім свято кандомбле. Крім того, є й таке: ми перебуваємо в стані кривавої боротьби, суворої і кривавої. Дивіться, з якою жорстокістю вони хочуть знищити все, чим ми, негри й мулати, володіємо, наше культурне надбання, наше обличчя. Ще недавно, при інспекторі Педріто, піти на кандомбле означало наражатися на небезпеку, людина ризикувала волею і навіть життям. Ви знаєте це, ми вже розмовляли на цю тему. Але чи знаєте ви, скільки загинуло? Знаєте, до речі, чому це насильство применшилось? Знаєте, як це сталось?.. Я думаю, що ці божища, оришас — надбання народу. Боротьба капоейрн, танці самби, афоша, атабака, беримбау — все це надбання народу. Все це і багато іншого, що ви зі своїм обмеженим світобаченням хочете придушити (…) Я являю собою змішання рас і людей, я мулат, я бразілець. Завтра прийде день, про який ви говорите і до якого прагнете, він напевне прийде, людина йде уперед. У цей день вже все буде повністю переміжне, і те, що сьогодні становить таємницю і боротьбу людей — танок негрів і метисів, заборонена музика, незаконні танці, кандомбле, самба, капоейра — все це стане святом бразільського народу, музикою, балетом, нашою квіткою, нашим сміхом, розумієте?..»

Як зазначає сам письменник, «штат Баїйя — важливий негритянський осередок Бразілії, де дуже глибокі традиції африканського походження, що накладають надзвичайно виразний відбиток на все тутешнє життя, передусім на життя головного міста штату. І все це моє життя, щільно сплетене з цими традиціями…». Додамо, що сам письменник був навіть обраний «жерцем» верховного негритянського божища Шанго і на ритуальній церемонії свята кандомбле рибальського селища Ріо Вермельо, яке злилось із столицею штату Баїйя Сальвадором, у кварталі Сан Гонаало до Рітаро письменник носить особливе ім'я — Огун Оба Оролу.

Роман «Крамниця чудес» написано, як і ранні романи Амаду, в жанрі життєпису героя, його «ABC», в основу якого лягла побудова народної балади.

Не випадкова в «Крамниці чудес» і часова інверсія. Амаду починає зі смерті Педро Арканжо, з подій, які сталися за кілька десятиріч до його смерті і привели до визнання слави ученого й поета на його батьківщині. І в цьому авторському наголосі бачимо передусім сатиричний підхід до змалювання бразільської дійсності і підкреслення тої глибокої прірви, що пролягає між народом, творцем справжньої бразільської культури, і тими, хто уповноважений її представляти офіційно.

У романах Жоржі Амаду, як правило, домінує культура негритянська. Герої перебувають під впливом негритянських культів, африканських вірувань, що, змішавшись з індіанськими, в значній частині Бразілії, а в Баїйї зокрема, зрештою переважили. Від африканських кандомбле пішла традиція славетних бразільських карнавалів, культу «сміхової» культури, синкретичних форм народної творчості.