Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 4

_{У наступній повісті ми бачимо Томека вже в Північній Америці. Там він зустрічається з Саллі, яка приїхала на канікули до свого дядька-шерифа. Згодом Саллі, Томек і боцман Новицький, котрий супроводжує хлопця, мимохіть потрапляють у вир боротьби, що її ведуть мужні й горді червоношкірі індіяни з білими колонізаторами. Герої повісті, особливо Томек, розуміють тяжке становище поки що нескорених індіян і щиро сприяють їм у боротьбі за людські права. За це вдячні індіяни називають Томека своїм білим братом, допомагають урятуватися Саллі, коли її викрадають вороги, а донька вождя Чорна Блискавка, ризикуючи власним життям, рятує в нерівному бою боцмана Новицького…}

_{Дві повісті присвячено змалюванню експедиції Вільмовського-старшого, що вирушила до країн Азії. Бувалі звіролови вражені чарівною природою, своєрідними звичаями народів Індії, а також суворим і непривітним Паміром, тибетськими різноманітними представниками флори й фауни, таємничою Сніговою людиною. Долаючи численні труднощі й небезпеки, експедиція поспішає на допомогу смертельно хворому братові Смуги…}

_{Згодом звіролови вирушають в експедицію на Далекий Схід Росії; звідти, рухаючись на захід, опиняються в Сибіру, де за антицарські виступи під час революції 1905 року відбуває каторгу гімназист Збишек Карський, який доводиться двоюрідним братом Томекові. За допомогою простих сибіряків звіроловам вдається викрасти Збишека і щасливо перейти кордон Росії.}

_{… Швидко спливає час, одна за одною з-під пера Альфреда Шклярського виходять книжки, герої його зріють фізично й духовно, загартовуються, набувають життєвого й професійного досвіду. В останніх повістях ми вже бачимо Томека Вільмовського членом Королівського Географічного Товариства в Лондоні, разом з батьком, хоробрими звіроловами Смугою, боцманом Новицьким, Збишеком Карським і своєю нареченою Саллі він продовжує сповнені небезпек і пригод подорожі — ще раз по Австралії, потім по Новій Гвінеї, Південній Америці, збираючи цікавий матеріал для своєї наукової праці…}

_{Як і старші звіролови та його друзі-ровесники, Томек жадібно пізнає незнаний йому світ екзотичної флори і фауни, знайомиться з історією, життям, побутом і звичаями багатьох народів і племен. Завдяки своїй врівноваженій поведінці та розсудливому ставленню до аборигенів і простих людей, жителів країн, де йому довелося побувати, він здобув собі серед них авторитет гуманної, сердечної, доброзичливої, щирої й шляхетної людини. Як і його старші й молодші побратими, Томек хоробро, послідовно, а іноді навіть відчайдушно захищає скривджених колонізаторами жителів багатьох поневолених країн, всією душею протестує проти нищення збайдужілими ловцями-мисливцями унікальних видів живої природи, чимало з яких уже занесено до Червоної книги.}

_{Всі десять томів згаданих повістей Альфреда Шклярського гідно поповнюють «світову бібліотеку» подорожньо-пригодницьких творів. Ознайомившись бодай з однією із них, — а кожна має викінчений сюжет і пов’язана з іншими лише образом Томека та його друзів, — уважний читач мимохіть помітить, що герої в багатьох випадках потрапляють до тих далеких країн, опиняються на тих звивистих стежках в непролазних хащах, переправляються через ті озера й бурхливі річки з грізними порогами й водоспадами, де за сотню років перед цим діяли герої славнозвісних творів Жуля Верна, Фенімора Купера, Густава Емара, Майна Ріда чи Луї Буссенара. А за своїм юним віком, жагучою допитливістю і прагненням познайомитися з незвіданими землями, їх корінними мешканцями, захистити їх від ворогів та стихійних лих, герої повістей Альфреда Шклярського нагадують таких же хлопчаків і дівчат із творів наших майстрів подорожньо-пригодницького жанру Миколи Трублаїні, Леоніда Тендюка.}