Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 2

_{Окрім того, що кожна з вісьмох повістей написана за всіма класичними законами пригодницького жанру, — загадковість і стрімкий розвиток сюжету, небезпечні пригоди, напади хижих звірів, сутички з розбійниками, золотошукачами тощо, — на їх сторінках читач знаходить для себе багатий краєзнавчий, історичний і природознавчий матеріал, збагачується енциклопедичними відомостями.}

_{Тим-то непересічна особа самого письменника, прагнення до подорожей і незвичайних пригод, притаманне людині від раннього дитинства, а також бажання побачити якнайбільше небаченого, пізнати незнаного, розгадати таїну навколишнього світу — все це, підсилене захопливо-інтригуючим сюжетом, високоморальною чистотою і шляхетністю героїв, власне, й забезпечило повістям Альфреда Шклярського небувалий успіх у юного читача. Тож не випадково після тривалого «творчого перепочинку» по завершенні восьмитомного пригодницько-подорожнього циклу письменник нещодавно написав ще дві повісті: в одній, під назвою «Томек у гробницях фараонів», він оповідає про мандри і пригоди свого героя в Єгипті й Сахарі, а в другій, завершальній, урешті-решт повертає його з кругосвітніх мандрів на батьківщину.}

_{Перегорнемо ж, любі друзі, сторінки першої повісті «Томек у країні кенгуру» й познайомимося з Томеком Вільмовським, учнем четвертого класу варшавської гімназії.}

_{…1902 рік. Значна частина Польщі, як і України, перебуває у складі Російської імперії, тож директор гімназії запопадливо старається у справі русифікації польських гімназистів. Російською мовою ведеться не тільки викладання усіх предметів, а й взагалі учням заборонено розмовляти між собою по-польському.}

_{Патріотично настроєні поляки, у тому числі й Томеків батько, рішуче виступали проти утисків царату, обстоювали незалежність Польщі, її мови й культури. Рятуючись від переслідувань царських сатрапів, Вільмовський-батько, аби уникнути сибірської каторги, був змушений таємно покинути вітчизну.}

_{Його дружина, також переслідувана російською охранкою, лишилася з малолітнім сином на руках. Однак вона все робить для того, аби розтлумачити Томекові, що його батько — не злочинець, а борець за незалежність рідного краю. І хоч після її смерті Томекова тітка, яка забрала сироту до себе, часто звинувачувала його батька у «безглуздому вчинку», через який, певна річ, передчасно померла й мати, батько все одно залишився для Томека незаперечним авторитетом. У хлопця поступово визріває бажання поєднати своє життя з батьковим, бути завжди поруч із ним. І він задумує помститися гімназійному начальству і втекти за кордон, до батька.}

_{На диво, ця важко здійсненна хлопчача мрія несподівано стає реальністю: до Варшави приїздить відомий звіролов Смуга з дорученням забрати Томека до батька, який очолює експедицію до Австралії за рідкісними тваринами для європейських зоопарків, заповідників та цирків і вирішив узяти з собою й сина.}