Читать «Худий» онлайн - страница 84
Дешіл Хемметт
— Розумію, мені не варто було цього робити, — відказав Гілберт.
— Це чесно, — доброзичливо погодився Гілд. Його обличчя набуло звичного виразу. — Ніхто не застрахований від помилок. Бери стільця, й помізкуємо, як витягти тебе з цієї халепи. Прикласти щось до ока?
— Ні, спасибі, все гаразд. — Гілберт трохи підсунув стільця до Гілда і сів.
— А що, цей ледацюга просто вгамселив тебе від нема чого робити?
— Ні, ні, — це я винен. Я… опирався.
— Мгу, — кивнув Гілд, — хто ж бо хоче потрапити під арешт? То що трапилось?
Гілберт зиркнув на мене неушкодженим оком.
— Твоя доля зараз повністю в руках лейтенанта Гілда, — пояснив я йому. — Полегшивши йому завдання, полегшиш своє становище.
Гілд переконано кивнув.
— Саме так. — Він зручніше вмостився в кріслі й по-дружньому спитав: — Де ти взяв ключа?
— Мій батько надіслав його разом з листом. — Хлопець витяг з кишені білий конверт і простягнув його Гілду.
Я став за спиною Гілда і зазирнув через плече. Надрукована на машинці адреса: «Готель «Котленд», містеру Гілберту Уайненту», поштової марки нема.
— Коли ти його одержав? — спитав я.
— Він лежав на столику, коли я повернувся вчора близько десятої вечора. Я не питав у службовця, чи давно його принесли, але, певно, після того, як ми з вами вийшли, інакше мені б його вручили.
В конверті були два аркуші паперу з уже знайомим невправним машинописом. Ми з Гілдом стали читати.
«Дорогий Гілберте!
Протягом довгих років я не озивався, виконуючи побажання твоєї матері, і якщо зараз порушую мовчання і звертаюся до тебе по допомогу, діючи всупереч материнській волі, то лише з великої нужди. Окрім того, ти вже дорослий і, гадаю, можеш сам вирішувати, чи нам залишатися чужими, чи Поводитись, як належить кревникам. Я опинився в скрутному становищі через приписуване мені вбивство Джулії Вулф, про яке ти, напевне, знаєш, і, сподіваюсь, ще хоч трохи любиш мене і віриш у мою непричетність, що відповідає істині. Я звертаюся до тебе з проханням довести мою цілковиту невинність поліції й усім решті, розраховуючи як не на твою любов до мене, то на природне. бажання зробити все можливе, аби зберегти незаплямованим власне ім'я, ім'я твоєї сестри і твого батька. Звертаються до тебе ще й тому, що хоча й маю здібного адвоката, який вірить у мою невинність і розіб'ється в порох, аби довести це, хоча й сподіваюсь, що він умовить містера Ніка Чарлза допомогти мені, а проте не можу попросити жодного з них здійснити відверто незаконний вчинок і не маю нікого іншого, окрім тебе, кому б міг довіритись. Моє прохання таке: піди завтра на П'ятдесят четверту Східну стріт, 411, відкрий квартиру Джулії Вулф ключем, що я його тобі надсилаю, і там між сторінками книжки «Правила поведінки» знайдеш аркушик із свідченнями, які прочитай і негайно знищи. Переконайся, що від аркушика лишилася лише грудка попелу, бо коли прочитаєш написане, зрозумієш, чому так треба було зробити, як і те, чому я звернувся саме до тебе. Якщо виникнуть якісь зміни в наміченому плані, я зателефоную тобі сьогодні пізно ввечері. В іншому випадку я подзвоню завтра ввечері, щоб дізнатися, як ти виконав мої інструкції, й домовитись про зустріч. Певен, що ти усвідомлюєш усю міру відповідальності, яку я на тебе покладаю, і не обманеш моєї довіри.
