Читать «Небезпечний утікач» онлайн - страница 119

— Іди за укриття, Інсуре! — кричать товариші. — Тебе підстрелять саїби!

— Куля мене не бере, — сміється Інсур.

Та ось бомба вибухає на самому бастіоні, летять грудки землі, дошки, падають сипаї біля лівої амбразури, осколком ранить Інсура в голову. Рана тяжка, кров ринула, почервонивши парусину мішка. Інсур блідий, його підхоплюють на руки, несуть.

— Заклепуй гармати! — встигає крикнути Інсур.

Саїби близько, ось вони обліпили весь земляний схил бастіону, ось вони вже б'ються у вузькому провулку, по цей бік стіни. Вони втягують свої гармати на бастіон і з внутрішнього його боку починають бити по місту, по найближчих кварталах.

Тісні вулиці зустрічають їх за стіною, криві, загнуті провулки, — старовинне азіатське місто. Злива куль летить назустріч британцям, кожний будинок наїжачився багнетами. Кожний дім, як фортеця, в кожному дворі засада. До вечора б'ються британці і не можуть пробитися далі вузької смужки всередині міста, вздовж північної стіни. Нікольсон з невеликим загоном проривається попід стіною до Бернейського бастіону, але тут Нікольсона смертельно ранить сипайська куля, і загін його відходить назад.

Наближається ніч; обложники не можуть просунутися далі. В руках у британців тільки вузька смуга вздовж міської стіни, в руках повстанців — усе місто. Глухі стіни, бійниці, будинки в кам'яних огорожах — усе величезне старе місто в руках повстанців, і кожний будинок цього міста битиметься до кінця. Домовиною стануть кам'яні завулки Делі для чужоземців, які проникли за його стіну.

Наближається ніч, британці рахують утрати. Список виведених з строю офіцерів величезний, солдатів удесятеро більше. Майже третю частину всіх своїх сил поклали британці в перший день штурму.

* * *

Цілий день стежив за ходом бою з Ладловської вишки генерал Вільсон. Надвечір йому доповіли результати: більше тисячі солдатів убито, смертельно поранено бригадира Нікольсона, тяжко поранено Кемпбелла, поранено Рейда, — усіх, хто очолював атакуючі колони. Шістдесят сім офіцерів загинуло, поранено вдвічі більше, жертви величезні, і захоплена тільки вузька смуга, кілька провулків усередині міста біля північної стіни.

Командуючий Вільсон здригнувся. Чи битись далі?

Він послав записку Чемберлену на сусідню вишку, прохаючи поради.

«Наші втрати величезні. Позиції всередині фортеці ненадійні, ворог уперто чинить опір. Я ладен відкликати свої війська з міста й відійти за Хребет».

Але Чемберлен не згодний з генералом.

«Якщо вже ввійшли — треба держатись», — відповідає Чемберлен.

Розділ сорок перший

Захисники Делі

Вранці підривному британському загонові пощастило висадити в повітря Лагорські ворота, і третя колона британців проникла в місто.

На перехресті поставили гармати, і ядра почали дірявити білий мармур знаменитої Великої Мечеті, кришити в дрібний щебінь дорогоцінну мозаїку її прикрас.