Читать «Будинок з привидами» онлайн - страница 59

Ану, трусони його як слід, стукни ногами об землю!

Жегульов спритно викидає вперед обидві свої руки, однією з них він упирається в шию Козакевичу, відштовхується. Жора почервонів, але не випускає богатиря. Жегульов тисне його дужче. Тоді Жора круто повертається і пробує стати на коліно, але Жегульов, голосно крякнувши, виривається.

Кинулися знову один одному назустріч.

Жора невдало повернувся, і Жегульов зразу захопив його руку під пахву. Тисне. Міцно тисне! Чути, як хрустять кістки. Ось він, стальний затиск!

Пропав Жора, недаремно він такий червоний. Поворот.

— Здорово!

Жора вислизнув і зразу підняв Жегульова на стегно. Богатир намагається випручатися, хоче оперезати Жору, але той широкий і спритний.

Козакевич швидко підхоплює Жегульова, потім з розмаху опускається на коліно і кидає його на спину.

Богатир встиг вивернутися.

Він падає на бік. Обидва вони вовтузяться на килимі, богатир крекче, намагається вирватися, але Жора міцно держить його обома руками, а потім наказує стати в партер.

І ось цей чорний довгоногий борець покірливо переповз аг. рачки на середину сцени і розташовується там на килимі; його недобрі очі блищать, на лікті червоніє садно.

— Жоро, дай ««макарони»! — закричав Приходько.

Жора не чує. Він ніжно поплескує богатиря по спині, — видно, не знає, яким прийомом схопити його.

— Бери подвійним, Жоро! — закричали з «Камчатки».

Козакевич почув.

Він пробує схопити Жегульова подвійним нельсоиом, але той швидко притискає обидві руки до тулуба, — подвійний не вийшов. Тоді Козакевич спритно і неначе випадково хапає Жегульова обіруч за плече, шарпає його на себе. Богатир хотів підскочити, але посковзнувся, — він лежить на боку, Жора навалюється з усієї сили. Ще трохи-трохи, і Жегульов буде придавлений спиною до підлоги. Чути, як важко крекче він, опираючись, швидкі його ноги соваються по килиму, він пробує затриматися ними.

Ну, ще, ще!

— Тисни його дужче!

В залі загаласували.

Всі схоплюються. Грюкають лавками.

— Давай, давай, Жоро! Додай тиску! — кричить вусатий Приходько.

— Жоро, ти ж пив боржом! Не піддайся! — крикнули ззаду.

Навіть музиканти, покидавши труби, стовпилися біля рампи.

Козакевич тисне богатиря широкими грудьми; одна його тапочка відлетіла під судейський столик, він упирається в Жегульова лівим плечем, давить його з усієї сили вниз; от-от щока Козакевича торкнеться до гострого богатирського носа, — як би цей Жегульов із злості не відкусив нашому Жорі вухо. Залишається ще крапелька до повної перемоги, як раптом Козакевич круто схоплюється і задихаючися кричить у зал:

— Це шахрайство! Він мене маже!

А Жегульов тим часом схопився і наскакує на Козакевича ззаду, — видно, не хоче, щоб той його виказував.

Жегульов хапав Козакевича подвійним нельсоном, давить йому на шию, — це дуже небезпечний прийом, але Козакевич розсердився не на жарт. Зібравши останні сили, він нагинається, падає на коліно і перекидає богатиря через себе.